Казанська духовна семінарія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казанська духовна семінарія
(КазДС)
Дата заснування 1723
Конфесія Православ'я
Церква Православна церква
Розташування Казань

Казанська духовна семінарія — навчальний заклад Російської православної церкви (безпатріаршої) з викладанням татарської мови. Семінарія готувала священно- і церковнослужителів із місіонерським профілем. Заснована 1723 та ліквідована 1921.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1723 році в Казані була заснована архієрейська елементарна школа.

Положення Казанської єпархії, населеній переважно не християнами, спонукало митрополита Тихона до залучення в духовну школу дітей з недавно звернених іновірчих сімей, щоб вони після закінчення навчального закладу послужили справі освіти серед ще не звернених своїх одноплемінників.

В 1733 році слов'яно-латинська школа, завдяки діяльності архієпископа Казанського Іларіона (Рогалевського), була перетворена в семінарію за зразком Києво-Могилянської академії, що доставила сюди і перших вчителів. У ній викладалися риторика, філософія і богослов'я, а в кінці XVIII століття також історія, географія, математика і нові мови.

У 1797 році семінарія перетворена в академію з вищим богословським курсом в дусі того часу; в силу місцевих потреб викладалася тут і татарська мова.

У царювання Олександра I при діяльній участі Казанського архієпископа Амвросія (Подобєдова) в семінарію була введена нова методика викладання, схвалена для народних училищ.

В результаті реформи освіти Казанська духовна академія 21 вересня 1818 була закрита, в Казані передбачалося залишити лише тільки семінарію, зробивши її підзвітній Санкт-Петербурзькій духовній академії.

Відкриття академії знову послідувало в 1842 році, спершу в Спаському монастирі, потім в особливому заміському приміщенні.

Після революції була закрита більшовицьким режимом.

Ректори

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]