Канонір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канонір і феєрверкер Гвардійської пішої артилерії, Російська імперія, 1809—1810.[1]
З Гатчини на японський фронт, у Маньчжурію, воювати з японцями вирушає 23-тя артилерійська бригада, зима 1904, на прохання фотокореспондента Віктора Булли каноніри картинно вишикувалися для парадного знімка.

Каноні́р (нім. Kanonier < фр. canonnier < canon — «гармата») — в арміях деяких країн — рядовий артилерії. Буквально — «гарматник», «гармаш»[2].

Історія

[ред. | ред. код]

У російській армії звання каноніра впроваджено Петром І, проіснувало до 1917 року. Канонірами називали солдатів, що обслуговували гармати, що стріляли звичайними ядрами, ті ж гарматники, що входили до обслуг бомбічних артилерійських установок (мортир, гаубиць, єдинорогів) називалися бомбардирами. Окрім канонірів і феєрверкерів, до складу обслуги гармати входили і гатлангери — артилеристи найнижчого розряду, чиї обов'язки полягали в повертанні хобота лафета важелями (прави́лами і гандшпигами), а також у піднесенні снарядів.

В армії

[ред. | ред. код]

У флоті

[ред. | ред. код]

Морський Статут Російського Флоту від 1720 визначав кількість канонірів на кораблі залежно від його рангу і числа гармат:

ранг корабля кількість гармат кількість канонірів
1 90 60
1 80 50
2 76 40
3 66 35
3 50 30
4 32 20
4 16 12
4 14 8

Зі співвідношення числа гармат і канонірів можна сказати, що на три гармати доводилося по два каноніри. Каноніри займалися заряджанням, прицілюванням та здійсненням пострілу, а накочування гармат на місце, охолодження, прочищення стволів після пострілу банниками було обов'язком солдатів. Матроси участі в стрільбі з гармат не брали.

Капрали від канонірів — молодші унтер-офіцери артилеристи, командири канонірів.

Сержант від канонірів — старший артилерійський унтер-офіцер. На великих кораблях начальник всіх рядових артилеристів. На маленьких кораблях посаду сержанта заміщали капрали.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Илл. 2150. Канонир и Фейерверкер Гвардейской Пешей Артиллерии, 1809—1810. // Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками, составленное по высочайшему повелению: в 30 т., в 60 кн. / Под ред. А. В. Висковатова. (рос.)
  2. Канонир // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)