Кантрев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ка́нтрев (валл. cantref, ['kantrɛv], традиційна англійська назва — hundred) — одиниця адміністративного поділу середньовічного Уельсу, що відігравала центральну роль в організації системи правосуддя відповідно до валлійських законів.

Походження

[ред. | ред. код]

У Середньовіччі весь Уельс поділявся на кантреви, а ті, у свою чергу, на коммоти (cymydau, одн. cwmwd). Слово «кантрев» складено з двох коренів: cant 'сто' і tref. Слово tref у сучасній валлійській мові означає «невелике місто», але раніше воно позначало набагато меншу область (що збережено у сучасному валлійському слові pentref — воно означає просте село, але буквально означає «центр tref'а»). Припускається, що поділ на кантреви передував поділу на коммоти. Розмір кантревів міг бути різним: більшість поділялась на два-три коммоти, але до найбільшого кантреву — Кантрев Маур або Великий Кантрев, — в Істрад-Тіві (нині графство Кармартеншир) входили сім коммотів. Уявлення про середній розмір кантреву дає той факт, що острів Англсі поділявся на три кантреви: Кемайс, Аберфрау й Росір.

Судочинство

[ред. | ред. код]

Поділ на кантреви відігравав особливу роль у судочинстві. В кожному кантреві був свій суд, що являв собою зібрання uchelwyr, «благородних», тобто найбільших землевласників кантреву. Головував на суді король чи його представник. Окрім суддів, на суді були присутніми секретар, пілорус і (якщо необхідно) два професійних адвокати. Суд кантреву розглядав справи про злочини, встановлення кордонів та спадщину. Згодом багато функцій суду кантреву перейшли до суду коммота, та в деяких областях назви коммотів відомі куди краще, ніж назви кантревів.

Список кантревів

[ред. | ред. код]
  • Кемайс (Cemaes)
  • Аберфрау (Aberffraw)
  • Росір (Rhosyr)
  • Арфон (Arfon)
  • Арлехвед (Arllechwedd)
  • Дінллайн або Кантрев-Ллін (Dinllaen, Cantref Llŷn)
  • Кімідмайн (Cymydmaen)
  • Гафлогіон (Gaflogion)
  • Дінодінг (Dunoding)
  • Рос (Rhos)
  • Руфоніог (Rhufoniog)
  • Діфрін-Клвід (Dyffryn Clwyd)
  • Тегейнгл (Tegeingl)
  • Майлор (Maelor)
  • Пенллін (Penllyn)
  • Свід-і-Вайн (Swydd y Waun)
  • Арвістлі (Arwystli)
  • Мохнант (Mochnant)
  • Кивейлиог (Cyfeiliog)
  • Кайрейніон (Caereinion)
  • Мехайн (Mechain)
  • Кедевайн (Cedewain)
  • Гуртейрніон (Gwrtheyrnion)
  • Ельфайл (Elfael)
  • Майліенід (Maelienydd)
  • Біеллт (Buellt)
  • Пенведіг (Penweddig)
  • Іс-Айрон (Is Aeron)
  • Івх-Айрон (Uwch Aeron)
  • Кемайс (Cemais)
  • Пебідіог (Pebidiog)
  • Рос (Rhos)
  • Дейгледів (Deugleddyf)
  • Пенфро (Penfro)
  • Кантрев-Гвартав (Cantref Gwarthaf)
  • Емлін (Emlyn)
  • Кантрев-Маур або Великий Кантрев (Y Cantref Mawr)
  • Кантрев-Біхан або Малий Кантрев (Y Cantref Bychan)
  • Егіног (Eginog)

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • John Edward Lloyd (1912) A history of Wales from the earliest times to the Edwardian conquest (Longmans, Green & Co.)