Кенгірський сільський округ
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Кенгірський сільський округ | |
|---|---|
| каз. Кеңгір ауылдық округі | |
| Основні дані | |
| Область: | Улитауська область |
| Район: | Жезказганська міська адміністрація |
| Населення (2009): | 3219 осіб[1] |
| Населені пункти | |
| Адміністративний центр: | село Кенгірське |
| Кількість аулів: | 1 |
| Кількість сіл: | 1 |
| Кількість інших НП: | 4 |
| Влада | |
Кенгі́рський сільський округ (каз. Кеңгір ауылдық округі, рос. Кенгирский сельский округ) — адміністративна одиниця у складі Жезказганської міської адміністрації Улитауської області Казахстану. Адміністративний центр — село Кенгірське.
Населення — 3219 осіб (2009; 3553 у 1999, 3321 у 1989[2]).
Станом на 1989 рік існувала Кенгірська сільська рада (село Кенгірське, селища 310 км, 323 км, 334 км, 359 км, 360 км, 366 км, 370 км, 400 км, Підхоз НПО, Рибопитомник, Теректи, Тюємойнак). 2010 року були ліквідовані селища Роз'їзд 310, Роз'їзд 323, Роз'їзд 335, Роз'їзд 359, Роз'їзд 370, Рибопитомник[3].
Склад[ред. | ред. код]
До складу округу входять такі населені пункти:
| Населений пункт | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
|---|---|---|---|
| 400 км, станційне селище | 2[4] | - | - |
| Кенгірське, село | 2195 | 2441 | 2393 |
| Корганбай, аул | 194 | 180 | 105 |
| Рибопитомник, село | 22[5] | 23 | 4 |
| Роз'їзд 60, станційне селище | - | - | 51 |
| Роз'їзд 310, станційне селище | 23[6] | 18 | 9 |
| Роз'їзд 323, станційне селище | 33[7] | 35 | 18 |
| Роз'їзд 335, станційне селище | 12[7] | 13 | 5 |
| Роз'їзд 359, станційне селище | 1[8] | 4 | 4 |
| Роз'їзд 360, станційне селище | 36[9] | 50 | - |
| Роз'їзд 366, станційне селище | 26 | 46 | 32 |
| Роз'їзд 370, станційне селище | 5[8] | 12 | 30 |
| Теректи, станційне селище | 623 | 532 | 428 |
| Туйємойнак, станційне селище | 149 | 199 | 170 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2013. Процитовано 23 травня 2019.
- ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1989 года по Казахской ССР. Том 3 [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Совместное постановление акимата Улитауской области от 07 июня 2010 года N 16/02 и решение XXV сессии Улитауского областного маслихата от 17 июня 2010 года N 309. Зарегистрировано Департаментом юстиции Улитауской области 16 июля 2010 года N 1881 «Об изменениях в административно-территориальном устройстве города Жезказган, Бухар-Жырауского, Нуринского и Шетского районов Улитауской области» [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ З них татари — 100 %.
- ↑ З них казахи — 100 %.
- ↑ З них чеченці — 100 %.
- ↑ а б З них казахи — 100 %.
- ↑ а б З них татари — 100 %.
- ↑ З них татари — 47 %.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |