Ковильне (Перекопський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ковильне
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Перекопський район
Рада Ковильнівська сільська рада
Облікова картка Ковильне 
Основні дані
Населення 833
Поштовий індекс 96207[1]
Телефонний код +380 6553
Географічні дані
Географічні координати 45°41′26″ пн. ш. 33°31′35″ сх. д. / 45.69056° пн. ш. 33.52639° сх. д. / 45.69056; 33.52639Координати: 45°41′26″ пн. ш. 33°31′35″ сх. д. / 45.69056° пн. ш. 33.52639° сх. д. / 45.69056; 33.52639
Місцева влада
Адреса ради 96207, Автономна Республіка Крим, Роздольненський район, с. Ковильне, вул. 30 років Перемоги, 5
Карта
Ковильне. Карта розташування: Україна
Ковильне
Ковильне
Ковильне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Ковильне
Ковильне
Мапа
Мапа

CMNS: Ковильне у Вікісховищі

Кови́льне (до 1945 року — Манай, крим. Manay) — село Перекопського району Автономної Республіки Крим. Розташоване в центрі району.

Історія

[ред. | ред. код]

В останній період Кримського ханства село входило до Мангитського кадилика Кезлевського каймаканства, перша документальна згадка зустрічається в Камеральному Описі Криму… 1784 року.[2]

На початку XX століття поруч була заснована німецька лютеранська колонія Монай Німецький (Монай Новий або Дойч Монай).

21 серпня 1945 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР село Монай-Німецьке було перейменовано на Ковильне[3], а 18 травня 1948 року село Монай-Татарське — на село Малютка[4], що було ліквідовано до 1968 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 Листопада 2019. Процитовано 20 травня 2020.
  2. ДОКУМЕНТЫ->КРЫМ->КАМЕРАЛЬНОЕ ОПИСАНИЕ КРЫМА (1784)->ЧАСТЬ 4. www.vostlit.info. Процитовано 6 червня 2024.
  3. Указ Президиума ВС РСФСР от 21.08.1945 № 619/3 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 6 червня 2024.
  4. Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 6 червня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]