Користувач:SitizenX/Чернетка
- Ясна 51.12:
Кавай брехливий Вепья
- на перевалі взиму
В гостинності відмовив
- Спітамі Заратуштрі
Й тремтячим та замерзлим
- його обом тваринам…
Словник складається зі скіфських власних імен, назв річок, місцевостей, окремих народів, відомих з іншомовних джерел. До словника не внесено антропоніми, які пов'язуються з іншими іранськими мовами. Також виключені застарілі чи не відповідні сучасному баченню мови скіфів інтерпретації.
Додатково (за наявності матеріалу) додані паралелі з бактрійської та мови індо-скіфів, попередниць мов муджанської-їдга та пашто відповідно.
За умови різночитань між написами з епіграфічних пам'яток та з інших джерел (історичні/ художні твори доби античності) перевагу завжди надано першим.
Подання матеріалу:
*слово- — ймовірне значення (< ймовірна етимологія від праіранскої *основи-); мова та напис в оригіналі — джерело; подібне у бактрійській чи індо-скіфській (за наявності).
- A
*axrosa(…)- — фрагментовано, переконливої етимології не висловлено, в повній частині можна припустити кров (< *ahr-);[1] легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕ ΑΚΡΟΣΑ.
*aminaka- — неослабний, незгасний (< *a- *min-aka);[2] грец. Ἐμινακο̄ / [Ἐμι]νάκο̄ — IGDOlbia 3,4 SEG 32:803.
*anaxṷrša- — безгрішний, нехворий (< *ana- *hṷar-(?));[1] інше — душа героя (той, хто з душею героя) (*anaxursa < *an(a)- *hu- *arsan-).[1] грец. Άναχυρςő — графіті.[3]
*anarya- — не чоловік (< *a- *nar-ya-);[2] грец. Ἐνάρεας — Hρόδ., Ιστ., IV, 105.
*apī- — вода, водяна (< *āp-ī);[4] грец. Ἀπί — Hρόδ., Ιστ., IV, 59.
*arβuxšaya- — цар справних, працьовитих (< *arbu- + *xšay- );[5]; інше: *xarṷxšaya- — дбайливих, дбаючих цар (< *harṷ- + *xšay-);[1] грец. Ἀρποξάϊς — Hρόδ., Ιστ., IV, 5-6.
*arγimpāsā- — (дорого)цінна (о)краса (< *arg-im- + *pās-ā);[1] грец. Ἀργίμπασα — Hρόδ., Ιστ., IV, 59.
*arγṷta- — оціненний, коштовний (< *arg-ṷata);[2] грец. Άργοτας — IGDOlbia 4; CIRB 75
*arı(x)- — благородніший, арійський (< *arya-);[1] інше — найкращий, добірний (< *vairiia-);[2] легенди на монетах грец. Ἀρίχο̄, грец. Ὄρικος — Hρόδ., Ιστ., IV, 78.
*aryanta- — пануючий (< *arya-anta);[1] грец. Ἀριάντας — Hρόδ., Ιστ., IV, 81.
*aryapata- — очільник/ керманич аріїв (< *arya- + *pati);[1] інше — окраса аріїв (*aryapaiϑah- < *aírya- *paesah-)[4] грец. Ἄριαπείθης — Hρόδ., Ιστ., IV, 76,78.
*aspaka- — вершник (< *aśṷa-aka);[1] ассир. Iš-pa-ka-a-a — The Esarhaddon Prism.
*ašara- — точильник, каменяр (гострий?) (< *aś-ara);[1] грец. Ἄσαρος — CIRB 914.
*aṷxata- — сяйнистий, світлий (< *aṷah-(a)ta);[1] грец. αυχάται — Ηροδ., Ιστ., IV, 6; лат. Auchetae/ Auchetas/ Euchatae — PL. M., HIS., VI, V, 22; VI, XIX, 50; IV, XXVI, 88.
*axtiγaya- — букв. мирослав / живучий у мирі (злагоді) (< *axšti- + *gai-a);[1] грец. Ἀκτιγαίοˉ — IGDOlbia 30.
- Ā
*āšayā- — годувальниця (< *aś-ayā); грец. Ἀσαίης — Tolstoi, Graffiti 218.
*ātarna- — вогняний (< *ātr-, *ātar-(a)na);[1] лат. Atherneos — PL. M., HIS., VI, V, 22.
*ā(x)šampāya- — перебування в злагоді/мирі охоронець/хранитель/захисник (< *ā(h)š-am + *pāya-);[1] грец. Ἐξαμπαῖος — Hρόδ., Ιστ., IV, 81; лат. Asampatas — PL. M., HIS., VI, V, 22.
- Β
*βastaka- — зв'язаний, пов'язаний (угодою, присягою, обітницею), залежний, підлеглий (< *bast-aka);[1][6] грец. Βαστάκας — CIRB 171.
*βōrištana- — (най)бурхливіший (-ша ріка) (< *baur-išta-na / *baur-ah- + *t(θ)ana- (?));[1] грец. Βορυσθένης
- C
*cənamṷti- — бажана; (< *čan-/*čin-); грец. Σεναμωτις — SEG 37:674.
- Δ
*δītahoyā- — страхи / жахи породжувальна (< *dṷai-ta + *hau-ā);[1] грец. Διθαγοιαι — SEG 37:674.
- Γ
*γōyθasṷra- — що забезпечує силою (< *gau- + *sūra-);[1] грец. Γοιτόσυρος — Hρόδ., Ιστ., IV, 59.
*γ(a)nṷra- — вбивця, нищівник (< *gan- / *-gna-ūra);[1] грец. Γνούρος — Hρόδ., Ιστ., IV, 76
*γōṷrγa- — корів шанувальники (< *gau- + *ṷarga-);[7] грец. γεωργοί — Ήρόδ., ἱστ., IV, 18-19.
- X([kh])
*(x)ailiya- — забезпечений, наділений (< *hāδi-);[4], легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕ ΑΙΛΙΟΣ.
*(x)alazana- — осіле плем'я (не кочовики) (< *had(a)-zana);[1] грец. Ἀλαζόνες — Hρόδ., Ιστ., IV, 17.
*xanaka- — здобувач, дбаючий (< *han-aka);[1] грец. Χανάκης — CIRB 943, CIRB 1073.
*xaraspa- — темнокінний/ швидкокінний (< *har- + *aśṷa-);[1] легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩ(Σ) ΧΑΡΑΣΠοΥ, грец. Χαρασπα[_].[8]
*xarzanaka- — землероб (букв. — просяний, пор. «гречкосій») (< *harzana-ka) чи звільнювач/ визволитель (< *harz-an-ka);[1] грец. Χαρσενάκεω — CIRB 1104; бактр. Άρσειλης.
*(x)ataka- — здобувший (?) (< *hāta-ka < *han-);[1] грец. Ἀτάκεος / Ἀτακους — CIRB 914, IGDOlbia 25.
*(x)ātaya- — надбання, здобуток (< *hāta-ya < *han-);[1] інше — правдивий, істинний (< *haiθya-);[2] грец. ΑΤΑΙΑΣ / ΑΤΑΙΑ / Ἀταης — легенди на монетах; IGDOlbia 106; грец. AATAA AΛ — графіті на срібному кубку з кургану Чортомлик.[9]
*(x)axāxšā- — спостережлива супутниця (< *(h)axā- + *āxš-ā).[10] грец. Αχαξης — графіті на котілі з Німфею другої пол. V ст. до н. е.
*ximṷnaka- — неінтерпретовано, можливо не скіфське. грец. Χιμυνακης — SEG 40:635
*(x)ṷpayā- — букв. добродійка (< *hṷ-apa(h)-yā)[1] грец. Ὀποίη — Hρόδ., Ιστ., IV, 78.
*(x)ṷxtamacada- — оточення осяюючий (< *hṷaxšta-ma- + *ćad-(ṷa?)),[1] інше — звеличений й щасливий (*uxtamašyāda- < *uxta-(ta)ma- *šyāta-);[4] як не скіфське;[11] грец. Ὀκταμασάδεα — IosPE I² 52:740; Hρόδ., Ιστ., IV, 80; грец. Ὀκταμασιάδης — графіті.
- I
*idanta- — що знає, пізналий (< *ṷaid-ṷant);[12] грец. ’Ιδ[αν]θος — CIRB 75.
*idantama- — наймудріший (< *ṷaid-ṷant-ama);[12] грец. Ιδανθέμις — SEG 32:724.
*idantṷra- — букв. відун, віщий (< *ṷaid-ṷant-ūr);[12][4] грец. Ἰδάνθυρσος — Hρόδ., Ιστ., IV, 120 — елінізоване[13]; грец. Ἰδανθούρας — Климент Олександрійський (Strom., V, VIII).[14]
*iγdampaya- — від удару (чи ударо(м)) захищений (*ṷixt-am- + *pāya-);[4] грец. Ἰγδαμπαίης — SEG 30:909.
- K
*kafaka- — різальний, розщеплювальний, розраховувальний (< *kap-/*kaf-aka);[1] грец. Καφακης — IGDOlbia 104; IGDOlbia 106.
*kanita- — молодший (< *kani-ta); грец. Κανιται — IGBulg I² 41, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΚΑΝΙΤΟΥ; бактр. Κανηþκο.[1][15]
*kōtiara- — бурхливий, шумний (< *kauti-ara);[1] інше — (воїн-)пес (як представник чоловічого союзу) (< *kuti-ara);[13] грец. Κατίαροί — Ηροδ., Ιστ., IV, 6; лат. Cotieri — PL. M., HIS., VI, XIX, 50.
*kōkṷnaka- — переконливої етимології не висловлено, можливо: хижак (невизначено) (< *kauk-una-ka-);[1] чи від зозуля,[4] грец. Κοκονακος — SEG 52:742
*kōlaxšaya- — без переконливої інтерпретації, як володар шоломоносців/ носіїв «священного» капелюха (< * kauda-xšay),[5] чи цар-коваль (< *ka(H)ud-);[16] можливо у порівнянні з авест. duzda(h)-, huôa(h)- мудро дій(-ючий) (< *kau- + *dā-);[1] грец. Κολάξαιος — Hρόδ., Ιστ., IV, 5-6.
*kōlandaka- — без переконливої інтерпретації, див. *kōlaxšaya-; грец. Κολανδάκης — Tolstoi, Graffiti 7; бактр. κολαγανο — Corpus of Bactrian Text, text A, line 5
*kōpinaka- — пристрасний, запальний (< *kaup-),[1] інше — горбань (*kupinaka- < *kupa-);[4] графіті на чорнолаковому кіліку (котілі) датована близько 480 р. до н. е. з Березані грец. Κοπινακος Αγ[---].
- L
*līka-/*lyāka- — небесний (< *di̭ā-);[1] грец. λύκος — SEG 40:640,12, SEG 37:666,14c; індо-скіфське — грец. ΛΙΑΚΟ/ liako.[17]
*līpoxšaya- — сяйнистих/ палких цар (< *dīp- + *xšay-);[1] грец. Λιπόξαϊν — Hρόδ., Ιστ., IV, 5-6.
- M
*mada- — мідійський (?) (< *mad-ṷa-);[18] грец. Μαδύης — Hρόδ., Ιστ., I, 103.
*marsahṷta- — вбивчий (< *marsah-ṷat); грец. Μαρσαγέτης;[19] індо-скіфське — грец. MAΡΣAKOY (в легендах на монетах хшатрапа Чірука).[20]
*maʒa- — великий (< *maʒ-);[4] грец. Μαζις — CIRB 200; індо-скіфське — грец. Μαυης/ Mogasa.[17]
- Ō
*ōγara- — сильний, силун (< *aug-ara);[1] грец. Άγαρος — Διό. Σικ., XX, 24.
- P
*palaka- — довгоногий (епітет з міфології) (< *pad-aka);[2] грец. Πάλακος — IosPE I² 352.
*papaya-(?) — без переконливої етимології, найбільш поширені захисник (< *pay-(?)) та тато (< *papa-(?)),[4] можливо: *pāpaya- — надводний, коловодний (< *ṷp-*āpa-ya-); грец. Παπαῖος — Hρόδ., Ιστ., IV, 59, 127.
*paralāta- — наділений правом першості (< *para- + *dāta-);[1] грец. Παραλάται — Ηροδ., Ιστ., IV, 6
*partataṷa — у битві могутній (< *paršta- + *taṷa-(a)h);[1] ассир. Par/Bar-ta-tū-a — SAA 04 020 ; грец. Προτοθύες — Hρόδ., Ιστ., I, 103.
*patikā- — пані (< *pati-ka);[1] грец. Πατικα — SEG 27:448; індо-скіфське — Patika.[17]
*pṷrinaxa- — без переконливої етимології, можливо: примножувач (< *pour-in-(a)h); грец. Ποριναχο — сигнатура зброяра-скіфа, відома з пам'яток курганів Куль-Оба та N30 біля с. Велика Білозерка.[10][21]
- S
*saryaka- — об'єднувач (< *sar(i)-aka);[4] грец. Σαριακος — IGBulg V 5003, CIRB 222, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΣΑΡΙΑ, IosPE II 116.
*saṷliya- — очищений (вогнем) (< *saudya-),[22] інше — чорний;[4] інше — діючий на / спричиняючий користь, процвітання (кориснодіючий)(< *saṷa- + *di- ya-);[23][1] грец. Σαύλιος — Hρόδ., Ιστ., IV, 76.
*saṷmaka- — від чорний (< *śyāva-);[4] інше: корисний (< *saṷa-ma-ka); грец. Σαύμακος — IosPE I² 352, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙ ΣΑΥΜ.
*skilṷra- — різальний, переможець (< *skid-ūra);[22] грец. Σκίλουρος — IosPE I²668, SEG 37:674, легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕ ΣΚΙΛΟΥΡΟΥ.
*skōpāsa-(?) — неінтерпретовано; грец. Σκώπασις — Hρόδ., Ιστ., IV, 120.
*skṷla- — лучник (< *skud-);[4] грец. Σκύλεω / ΣКYЛ — IGDOlbia 4, легенда на монетах.
*skṷlata- — сколот (скіф)[24] (< *skud-(a)ta (?));[4] грец. Σκ[ο]λότη[ς] — ольвійське графіті.[3]
*spalo…- (?) — фрагментовано, уціліла частина військо (< *spada-);[4] грец. Σπαλω — SEG 50:702,II ; індо-скіфське — грец. ΣПАΛYРІОΣ / Spalahoro, Spalagadamasa .[17]
*sparγapata- (?) — елінізоване, без переконливоЇ інтерпретації, можливо від (< *sparH- + *pati);[12] грец. Σπαργαπείθης — Hρόδ., Ιστ., IV, 76.
*sparapaya- — гідний/ досягший довіри (< *spar- + *apa-ya);[12][1] інше — ударозахисний (< *sparH- + *pay-);[4] грец. [Σ]παροπάịης — SEG 40:643.
- T/Θ
*tanṷs…- — фрагментовано, уціліла частина тіло (< *tanu-);[4] легенда на монетах грец. ΒΑΣΙΛΕΩΣ ΤΑΝΟΥΣΑ.
*taparazaya- — сокирою захищений/ озброєний (?) (< *tapara-+ *sā- / *zaya-);[4] грец. Ταπερεσαίο — CIRB 219, IosPE IV 388.
*tapatī- — зігрівальна, гріюча (< *tap-at-ī);[25] грец. Ταβιτί — Hρόδ., Ιστ., IV, 59.
*tarγa-/ *tarγi-/ *tarki- — можливо від *tarγītavah- чи *θaγimasad- (?); грец. Ταρκῃ / Ταργα / Ταργο — низка графіті зі святилища в урочищі Джангюль.[26]
*tarγītaṷa — переможець могутній (< *tarh- + *taṷa-(a)h-), інше — наділений силою Тарги;[26] грец. Ταργιτάος — Hρόδ., Ιστ., IV, 5-6.
*tarkāna-/ *tarγāna- — місце Тарки/ Тарги (< *tarh-ana);[26] грец. Τράκανα — Ptol., Geo., III, 5, 27.
*taxšaka- — націлений, діяльний (< *tṷaxša-ka);[18][12] грец. Τάξακις — Hρόδ., Ιστ., IV, 120.
*taxšama- — дієвий, бажаний (< *tṷaxša-ma);[12] грец. Τόκσαμις — ім'я скіфа на вазі VI ст. до н. е.[27]
*taxšari- — цілеспрямована, «людина дії» (< *tṷaxša-ra);[12] грец. Τόξαρις — ім'я амазонки на грецькій вазі межі VI—V ст.ст. до н. е.;[27] індо-скіфське — Tuṣāras (як другорядний титул).[20]
*tṷra- — могутній (< *tur-); грец. Τύρης — Hρόδ., Ιστ., IV, 51.
*traspa- — той, хто з могутніми кіньми (< *tṷr- + *aśṷa-); грец. Τράσπιες — Ηροδ., Ιστ., IV, 6.
*tṷrβaka-(?) — неінтерпретовано; грец. Τυρβακ[ος(?)] — SEG 48:1021,2.
*θaγimasada-(?) — неінтерпретовано, можливо хибна передача у Геродота: *tarγīmasada- — перемогою (сакральним вбивством) осяяний/ уславлений (< *tarh-ima- + *ćad-(ṷa?)-/ *šyāta-); грец. Θαγιμασάδας — Hρόδ., Ιστ., IV, 59.
*θaθaya-(?) — неінтерпретовано; грец. Θαθαίην — відоме з листа Апатурія Леонакту.[28]
*θatṷraka-/ *čatṷraka-(?) — без переконливої етимології, можливо четвертий (?) (< *čatur-aka);[4] грец. Θατορακος — IGDOlbia 106.
Род Каллиников: Καλλίνικος, Κάλλιππος, Καλλ[αίσχρο?]ς, Καλλιστράτος, Ἡροσῶν, Φιλονιδης, Φιλοξένος, Εὔξενος, Πολιξένος, Ἱκέσιος, Αθηναιος.
- IGDOlbia 95, IosPE I² 25, SEG 32:794 — Καλλίνικος
- SEG 37:681 — Κάλλιππος
- IGDOlbia 95, IosPE I² 32, — Ἡροσῶν
Каллінік + Геросон Філоксенові. Διοσκοˉρίδης Φιλογήθεος,
| 350 | Φιλωνίδης Καλλ… Філонід Каллаісхрів |
|
| 341 | Κάλλιππο… Κ̣αλλινίκο̣… Калліпп Каллініків |
|
| 338 | Εὔξενος Καλλιστράτ̣… Евксен Каллістратів |
|
| 329 | Καλλίνικος Φιλοξένου Каллінік Філоксенів |
|
| 309 | Ἀθήναιος Πολυξένου Атеней Поліксенів |
|
| 220 | Καλλικράτης Νικηράτου Каллікрат Нікератів |
|
| 214 | Ἱκέσιος Πολυξένου Гікесій Поліксенів |
Філонід Калл...______________________ Калліпп Каллініків _________________________
_________________________________________________________Евксен Каллістратів
Каллінік Філоксенів + Геросон Філоксенів ________________Каллінік Евксенів
______________________________________Атеней Поліксенів
Еврісібій — Евмен — Сіріск — Леократ — Полікрат — Полімід — Полістрат — Поліхарм — Полідем — Леопреп — Полімел — Полімнест — Менон — Пандіон — Деметрій — Каллісфен
| Леократ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Еврісібій епонім 356+2/-4 | Полімедон епонім 318+2/-4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Пандіон | Менон | Леократ епонім 295+2/-4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Еврісібій епонім 312+2/-4 | Полімнест епонім 330+2/-4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Діоніс — Посідей — Посейдіппос — Агрот — Діодор — Аполодор — Нікодром — Мойродор — Діонісодор — Діонісерм — Сінмах — Філомел — Анаксіменой — Анаксагор — Мойродор — Дімарог — Арістейл
Питання:
- рядок 3:
- Сінмах один з молодших синів Діонісія Діодорова (ім'я випадає), але випливає чергування епонімії між двома гілками родини;
- чи торгували ольвіополіти епонімією? «ціна питання». Підтвердження?
- Аполлодор Діонісієв 5 ст. 2.2
- Артемідор Діонісермів 5-4
- Діоніс Діодорів (Tolstoi, Graffiti 14)
- Діоніс Посейдіппів (IGDOlbia 13)
епонім 291 — Діонісій Діонісіїв?
| Діодор | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Арістеід | Діонісій | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діонісій епонім 355 SEG 50:702, IV | Діодор | Сінмах епонім 316 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Філомел епонім 303 | Нікодром | ... епонім 291 | Діонісій | Аполодор епонім 297 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Евполій | Діонісій | Агрот | Посідей | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діодор | Діонісій епонім 200 | Посідей | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Посідей | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відомі:
- Тімн — Аріпата 460
- Амінака — Скула 450
- Аріха — Хухтамасада 440
- Кафака — Хатая 350
| ? | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| I. Май / Мога Великий | Махена | Арта | Пішпасі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| III. Спалур (Спаліріс/Спалагор) | II. Вонон | Артемідор | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Міхран Сурена | Спалагдама | IV. Аз (І) Великий | Телеф | Харагоста Камуя | Абугола | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| неназваний Теопатор (син бога) (?) | Чейрук Марзака (?) | V. Азіліс | Муджатрія (Гаджатрія / Гаюара) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Танліс Майдата | Рангодема | VI. Аз (ІІ) | Манігула | Раджувула | Ясі Камуя | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Гадана (Ортагна) | Сарпедон | VII. Гондофар Великий | Джигуньяка | Судаса (Шудаса) | ? | Нададіяка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Убозана | Абдагаз (I) | Харагоста | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Санабар | Сінак | Сас(ан) | Сатаваштра | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Абдагаз (ІІ) | Тірідат | Харапалана | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Пакор | Адур-Сасан | Ванаспара | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Фарн-Сасан | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Кавай
Kavi is the Indo-Iranian term for «(visionary) poet.» The Avestan word is declined according to an archaic i-declension, which also includes Young Avestan haxi- «companion»: sing. nom. kauuā (YAv. kauua), acc. kauuaēm (< *kavayam; cf. OInd. sakhāyam), gen. YAv. kauuōiš, plur. nom. kauuaiiō (kāuuaiias-cā), gen. kaoiiąm (cf. haxa, haxāim < *haxāyam, haxaiiō, hášąm < *haxyām). There is an ambiguity in the acc. kauuaēm, which is also a form of the derived adjective kauuaiia found in kauuaēm xᵛarənō (gen. kāuuaiiehe-ca) «the xᵛarənah of the kauuis» (see below, xii).
The term may be older than Indo-Iranian, if Lydian kaveś and the Samothracean title cited by Hesychius as koíēs or kóēs are related and, perhaps, to be compared with Scandinavian skue «see» and English show, German schauen, etc. (Watkins, p. 88).
Indo-Iranian poets also performed the sacrifices (yaj-/yaz-), the primary purpose of which was to fight darkness and evil and reestablish order in the universe by making the sun rise and the rains fall. Of the Iranian kauuis/kays, Kauui Haosrauuah/Kay Husrōy and Kauui Vištāspa/Kay Wištāsp play central roles in the universal eschatology, while the role of the others is more generally to keep the forces of evil at bay.
In the oldest Indic poetry, the Rigveda, the term kaví refers to poets and priests and is frequently applied to gods (Agni, Indra, Soma, Mitra, Varuṇa, and others) performing this function. The kavís of old (pū́rva, pūrvyá) were «singers» (verb gṝ-), «libators» (hotar), and sacrificers (verb yaj-); they «announce» (verb śaṃs-) «words» (vac), «well-spoken words» (sūkta); and they serve as the gods’ charioteers (vahni) in the race to make the sun rise from the «rock» (aśman) and the world ocean. Their poems are made by their thoughts (mati, etc.), and they send their «poetic visions» (dhī) into the divine world. "Sustainers of ṛtá and discoverers of non-ṛtá, they set out on «great paths» (mahás patháḥ, Rigveda 2.24.7); and they find the hidden light and regenerate dawn (Rigveda 7.76.4). They are characterized by krátu, a kind of knowledge that permits them to perform their special functions: note kavíkrátu «having the krátu of the kavís» (Rigveda 3.2.4). The krátus of travelers are compared with charioteers or draft animals pulling chariots (cf. Rigveda 7.48.1, 90.5, etc.; see also Jamison, 2007, pp. 123-24).
In the Old Avesta, the generic term having become daēvic, the poet no longer refers to himself as kauui, but as «singer» (jaritar from gṝ-), «libator» (zaotar = OInd. hótar); he «announces» (verb sə̄ṇgha- = OInd. śaṃs-) «words» (vac), «well-spoken words» (hūxta), fashioned in his thoughts (manah-), and he sends his «visionary thoughts» (daēnā; cf. OInd. dhī) into the divine world. Similar to the krátus of the Old Indic poets, the «(guiding) thoughts» (xratu) of the saošiiaṇts, the successful Gathic poets, serve as the draft animals that pull the chariot of the sun, goaded by the poet's announcements (Yasna 46.3; cf. Rigveda 7.77.2, 79.1).
The evil kauuis, however, together with the «glutton» (? grə̄hma), deposit their xratus in the glutton's tangled web (Yasna 32.14), and it is by their incorrect sacrifices that the titles or functions of kauui and karapan have been ruined (Yasna 32.15; Skjærvø, 2001, pp. 352, 358-59; on the «quoting» function of the derivatives in -tāt-, see idem, 2007, p. 903; idem, 2009a, pp. 167-68). By their evil work, they destroy the new existence (Yasna 46.11). Thus they contrast in detail with the successful sacrificers, and there is no reason to doubt that they too are sacrificers, albeit unsuccessful ones. The Old Indic uśíj, another kind of priest, was also demonized as Old Avestan usixš, mentioned together with the kauui and karapan as mistreating the cow (Yasna 44.20; see Skjærvø, 2001, p. 354).
The term kəuuīna, traditionally thought to refer to a «princeling» whose favor, apparently, Zarathustra failed to win (Yasna 51.12), is more likely to refer to a "poetaster, " and its epithet vaēpiia (cf. OInd. vepī «inspired» [+ song: gir]) to the trembling and shaking (OInd. verb vip-) in pretended poetic ecstasy, rather than to his sexual practices (Avestan vaēpaiia- and vifiia-, to have active and passive anal intercourse; see HOMOSEXUALITY i. IN ZOROASTRIANISM). Note the common juxtaposition of Rigvedic kaví and viprá (e.g., Rigveda 6.15.7, 8.44.21, 9.18.2; see Jamison, 2007, p. 124) and, especially, Rigveda 3.3.7, where Agni is said to be the uśíj with good kratu among the inspired (vip) gods.
In the Old Avesta, only Vištāspa has the epithet/title kauui. His name is mentioned three times in connection with the divine reward, which agrees with his mention at the end of the hymn to Anāhitā (q.v.) as a model of those who won the race (Yašt 5.132). Once, apparently, he has the epithet zaraθuštri (Yasna 53.2), which, in the Young Avesta, is an epithet of the priest, usually paired with mazdaiiasna (e.g., Yasna 12), probably «Zarathustrid» in the sense of «following the tradition of Zarathustra.»
- Карапани
KARAPAN (or Karpan), designation of members of a class of daivic priests opposed to the religion of Zarathustra. These priests were a part of the general society in which Zarathustra was active, as reflected in his Gāthās, but they seem to have receded into legendary status already in the formulaic sāθrąm kaoyąm karafnąmca «of tyrants, kawis and karpans» of more recent Yašt compositions; and in the Pahlavi literature they figure prominently only in the legends of Zarathustra.
In the Gāthās the term scans metrically as a disyllabic stem karpan-. Only the nom. sg. karᵃpā and nom. pl. karᵃpanō are attested in Gāthic, while Standard Avestan has only the gen. pl. karᵃfnąm (cf. marəθnō). Chr. Bartholomae (AirWb., col. 455) compared OInd. kálpa- masc. ‘ritus,’ thus approximately ‘ritualist.’ However, the existence of the OInd. verb √kalp- or its derivatives in Iranian is quite dubious (see Mayrhofer, 1986, p. 324). Still, a formation parallel to mąθrān- would not be impossible; though one would expect *karᵃpānō in the plural. V. I. Abaev's (1956) attempt to connect with Av. xrafstra- was in error. Most likely is W. B. Henning's comparison (1951, p. 45) of Xwar. karb- ‘to moan, mumble.’ Rather than originally a pejorative designation ‘mumbler,’ as supposed by Henning, it would have referred to a priestly functionary, as shown by M. Schwartz (1985, pp. 479-81), who cogently derived the term from *√karp- (OInd. √krap- /kṛp-‘to pray for, implore; lament’) with the meaning ‘supplicator, hymnist.’ Alternatively, if Henning's ‘mumbler’ were to be retained, the karpan would have been similar to the Vedic adhvaryu, who recited in an undertone while performing his duties. Although it may be pure coincidence, in the Dēnkard (IX.3.20; ed. Madan, p. 618.2-3) we find dandīd Brātrōrēš ī karb «Brātrōrēš the karb muttered.» However that may be, karᵃpan- may best be taken as a primary derivative in -an- (IE -en-). Since Vedic √krap-is a seṭ-root, its derivatives kṛpaṇyá-, kṛpaṇyú- and kṛpaṇá- suggest that the vocalization of our word may have been *kṛpan-/kṛfn-. A secondary derivative, karapō.tāt- (karpatāt-) fem. ‘karpan-ship’ is also attested. The Pahlavi glosses give only karb (klp).
Central to Zarathustra's complicated conceptual system was the Cow, who, because of his metaphorical use of language, can be the cow in the pasture or hieratic poetry or both simultaneously (see ZOROASTER, online). At Y. 44.20 Zarathustra asks if the Daiwas have ever been good rulers, «through whom the karpan and the usij [another priestly designation; OInd. uśíj-] have given the Cow to Wrath, and whom (?) the kawi made to lament for (her) soul.» At 32.12 a certain karpan is singled out as an abuser of the Cow: «Mazdā speaks bad (words) to those who ruin the life of the Cow with sayings of bliss [see Schwartz, 2006, p. 87, n. 6], because of whom Grāhma the karpan chose the rule of the *violent and the Lie over Truth.» The Cow also figures at 51.14: «the karpans are not allies, contrary (as they are) to the laws of pasturage, intolerant of the stranger's cow.» In alliance with evil rulers the karpans also afflict men. Thus, 48.10: «When will he smite the piss of this drunkenness by which, maliciously, the karpans inflict racking pain (on people) and by which, deliberately, the evil rulers of the countries (rob them)?» Again, now specifically allied with kawis, Y. 46.11: «By virtue of their powers the karpans and kawis yoke to evil deeds a mortal in order to destroy existence.» Zarathustra's attitude toward the karpans and the kawis appears to be that, although they had held legitimate offices in society, «they [viz. Grāhma and the kawis] squandered the karpanship and the kawiship» (Y. 32.15). An exception, of course, was Kawi Wištāspa, who exercised good rulership by becoming Zarathustra's patron and protector. Irrespective of the usage of kaví- in OIndic, kawi was a princely title (as AirWb., col. 442; Schwartz, 1985, p. 479). The reason that they are cited together with the karpans is that each exercised power in their respective domains of the temporal and the sacred.
The association of the karpans with wielders of temporal power (xšaθra) carries over to the repeated formula of the Yašts: sāθrąm kaoyąm karafnąmca "of tyrants, kawis and karpans, " where the first two terms form a kind of hendiadys for those exercising misrule, in contrast to those abusing the sacerdotal function. Restricted as they are to only formulaic status, the karpans had become only a distant memory by the time they are mentioned in the Yašts.
«знания сообщались в форме гимнов - zar, песен - gъаr, молитворечитаций - argъaw, молитв - kuvd, а также... молитвотанцев - kavd, Нартиада сохранила их в контексте kadaeg».
Stephanie W. Jamison, Avestan xšuuīd: A Relic of Indo-Iranian Ritual Vocabulary.2015 «but rather as xv as in, for example, xvafna 'sleep'. (Ved. svápna-).»
| Македонський календар | Вавілонський календар | Індійський календар | |||
|---|---|---|---|---|---|
| грецька | українська | транслітерація | українська | транслітерація | українська |
| Ξανδικός | Ксандік | Nisannu (1) | Нісанну | Caitra (1) | Саїтра |
| Ἀρτεμίσιος | Артемісій | Aiaru (4) | Аяру | Vaiśākha (1) | Ваішаха |
| Δαίσιος | Даісій | Simanu | Сіману | Jyaiṣṭha (2) | Дж'яйщтга |
| Πάνημος | Панем | Du'zu (1) | Ду-зу | Āṣāḍha (6) | Ащядга |
| Ὀλώιος | Олой | Abu (1) | Абу | Śrāvaṇa (6) | Шраванья |
| Γορπιαῖος | Горпіай | Ululu (1) | Улулу | Prauṣṭhapada (2) | Праущтгапада |
| Γορπιαῖος ἐμβόλιμος (1) | |||||
| Ὑπερβερεταῖος | Гіперберетай | Tashritu | Ташріту | Āśvayuj (1) | Ашваюдж |
| Δίος | Діо | Araḫsamnu | Араґсамну | Kārttika (6) | Картіка |
| Ἀπελλαῖος | Апеллай | Kislimu (1) | Кісліму | Mārgaśīrṣa | Марґашірщя |
| Αὐδυναῖος | Аудінай | Tebetu (1) | Тебету | Tiṣya (1) | Тіщ'я |
| Περίτιος | Перітій | Shabatu | Шабату | Māgha | Маґга |
| Δύστρος | Дістр | Addaru | Аддару | Phālguna | Пгалґуна |
| Δύστρος ἐμβόλιμος | |||||
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау (рос.) Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. Институт языкознания РАН. М., Издательская фирма «Восточная литература».
- ↑ а б в г д е (рос.)Кулланда С. В. Раевский Д. С. Эминак в ряду владык Скифии // ВДИ . — № 1 . — 2004 .
- ↑ а б (рос.) Виноградов Ю. Г., Русяева А. С. Граффити из святилища Аполлона на Западном теменосе Ольвии. Херсонесский сборник. 2001. № 11.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюТохтасьев С. Р. 2005не вказано текст - ↑ а б Кулланда С. В. Lingua Scythica ad Usum Historici. Древности скифской эпохи. 2006.
- ↑ не виключаючи іранської етимології С. Тохтасьєв небезпідставно надає перевагу давньогрецькій. Див.:(рос.) С. Р. Тохтасьев. Из ономастики Северного Причерноморья. XXIII. Индоевропейское языкознание и классическая филология. XX(2). СПб., Наука, 2016.
- ↑ (рос.) Абаев В. И. Геродотовские Skythai Georgoi. Абаев В. И. Избранные труды. Т. 1: Религия, фольклор, литература. Владикавказ, 1990.
- ↑ (рос.) Белоусов А., Дана М., Николаев Н. Два новых заклятия с ольвийской хоры. Аристей, т. XII, 2015.
- ↑ (рос.) А. Ю. Алексеев, В. Ю. Мурзин, Р. Ролле. Чертомлык. (Скифский царский курган IV в. до н.э.). Киев. Наукова думка. 1991.
- ↑ а б (рос.) Тохтасьев С. Р. Из ономастики Северного Причерноморья. XXII. Несколько скифских и сарматских имен. 2015.
- ↑ (рос.)С. В. Кулланда, И. Ю. Морозова, С. Ю. Рычков. Меоты и меотский язык. IX традиционные чтения памяти С. А. Старостина. РГГУ, 27-28 марта 2014 г.
- ↑ а б в г д е ж и (англ.) Johnny Cheung. Etymological dictionary of the Iranian verb. Leiden and Boston. Brill, 2007.
- ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюИванчик А. И., 2009.не вказано текст - ↑ З посиланням на Ферекіда Сіроського — сучасника скіфо-перської війни.
- ↑ Епіграфіка Бактрії та Согду
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюМ. Д. Бухарин. Аристей, VIII.не вказано текст - ↑ а б в г латиною — транслітерація з брахмі, палі, кхароштхі.
- ↑ а б (рос.)С. В. Кулланда. Скифы: язык и этнос. ВЕСТНИК РГГУ № 2 (63). М. 2011
- ↑ (гр.) Κτησ. Κνίδ., ΠΕΡΣΙΚΑ, XIII, 20, 16. «ὅτι ἐπιτάσσει Δαρεῖος Άριαράμνῃ τῷ σατράπῃ Καππαδοκίας ἐπὶ Σκύθας διαβῆναι, καὶ ἄνδρας καὶ γυναίκας αἰχμαλωτίσαι ὁ δὲ διαβὰς πεντηκοντόροις λ᾽ ῇχμαλώτισε. Συνέλαβε δὲ καὶ τὸν ἀδελφὸν τοῦ βασιλέος τῶν Σκυθῶν Μαρσαγέτην, ἐπὶ κακώσει εὑρὼν παρὰ τοῦ οἰκείου ἀδελφοῦ δεδεμένον.»
- ↑ а б (англ.)H. Falk. Names and Titles from Kuṣāṇa Τimes to the Hūṇas — The Indian Material. Coins, Art and Chronology, II. Wien. 2010
- ↑ Г. В. Вертієнко. Значення графіті в оздобі мечів скіфської доби з Північного Причорномор'я. 2016.
- ↑ а б (рос.)С. В. Кулланда. Еще раз о скифском языке. Orientalia et Classica. Труды Института восточных культур и античности. VI. 2005.
- ↑ у порівнянні з авест. * dužda(h) / *huδa(h) — злодій та благодій відповідно.
- ↑ для порівняння з листа Моде Хань — «народи, що натягують луки».
- ↑ (рос.) Ж. Дюмезиль. Скифы и нарты. Наука, 1990.
- ↑ а б в (рос.) Тохтасьев С. Р. Из ономастики Северного Причерноморья. XXI. TRAKANA. ВДИ № 1. 2013
- ↑ а б (рос.)М. В. Скржинская. Герои киммерийских и скифских легенд в греческой поэзии и вазовой живописи VII—VI вв. до н. э. Вестник древней истории, № 4, 1986 г.
- ↑ (фр.) M. Dana. «Lettre sur plomb d'Apatorios à Léanax. Un document archaïque d'Olbia du Pont». 2004.
- ↑ один з наразі висловлених варіантів