Корнійчук Микола Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Корнійчук
Корнійчук Микола Володимирович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 15 липня 1998(1998-07-15)
с. Ботин (з 2020 року - Романівського старостинського округу Підгайцівської сільської громади) Луцького району на Волині
Смерть 18 березня 2022(2022-03-18) (23 роки)
біля міста Миколаїв
(у ході російського вторгнення в Україну)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Микола Володимирович Корнійчук — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Корнійчук народився 15 липня 1998 року в селі Ботин (з 2020 року — Романівського старостинського округу Підгайцівської сільської громади) Луцького району на Волині. Навчався в Романівському ліцеї, який закінчив в 2016 році. Потім у Технічному фаховому коледжі Луцького ЛНТУ здобув спеціальність «слюсаря-ремонтника». Працював трактористом в СТзОВ «Романів». Проживав юнак з мамою та братом. З початком повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну 25 лютого 2022 року був призваний Луцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Волинської області та призначений на посаду старшого солдата кулеметного взводу механізованого батальйону. Хоча, під час строкової служби був водієм-механіком, у ході війни освоїв військову професію кулеметника ДШК. 18 березня 2022 року в результаті ворожого ракетного обстрілу біля міста Миколаїв Микола Корнійчук отримав смертельні поранення та загинув. Разом з тілами його побратимів діставали із завалів. У розшуку тіла рідним допомагали миколаївські волонтери. 24-річного захисника України провели в останню путь 31 березня 2022 року в Романові. Церемонію прощання священнослужителі здійснили на подвір'ї батьківської хати у селі Ботин[1][2].[3][4].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ТІЛО ДІСТАВАЛИ ІЗ ЗАВАЛІВ: НА МИКОЛАЇВЩИНІ ЗАГИНУВ ВОЛИНЯНИН. Волинські новини (укр.). 27 березня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  2. У Мукачеві попрощалися із полеглим на війні 18-річним Віктором Каричаком (ФОТО). Підгайцівська громада (укр.). 1 квітня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
  3. В останню путь провели захисника України Миколу Корнійчука. http://www.mukachevo.net (укр.). 31 березня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
  4. Парай, Олана (27 березня 2022). Стало відомо про загибель трьох захисників з Волині. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 13 серпня 2022.
  5. Президент відзначив державними нагородами військовослужбовців Збройних Сил України. armyinform.com.ua (укр.). 3 травня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]