Красна Гора (Донецька область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Красна Гора
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Бахмутський район
Громада Бахмутська міська громада
Код КАТОТТГ: UA14020010020021147
Основні дані
Статус із 26 січня 2024[1] року
Площа 1,64 км²
Населення 635 осіб (01.01.2017)[2]
Густота 387,2 осіб/км²;
Поштовий індекс 84536
Телефонний код +380 6274
Географічні координати 48°39′52″ пн. ш. 38°01′06″ сх. д. / 48.66444° пн. ш. 38.01833° сх. д. / 48.66444; 38.01833Координати: 48°39′52″ пн. ш. 38°01′06″ сх. д. / 48.66444° пн. ш. 38.01833° сх. д. / 48.66444; 38.01833
Висота над рівнем моря 113 м
Водойма р. Бахмутка


Відстань
Найближча залізнична станція: Кудрявка
До станції: 2 км
До райцентру:
 - автошляхами: 8,9 км
До обл. центру:
 - фізична: 76,1 км
 - автошляхами: 89 км
Селищна влада
Адреса 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44
Голова селищної ради Рева Олексій Олександрович
Карта
Красна Гора. Карта розташування: Україна
Красна Гора
Красна Гора
Красна Гора. Карта розташування: Донецька область
Красна Гора
Красна Гора
Мапа

Кра́сна Гора́ — селище в Україні, у Бахмутській міській громаді Бахмутського району Донецької області.

Географія[ред. | ред. код]

Селище розташоване за 8,9 км від Бахмута автошляхом територіального значення Т 0513, на березі Кринки. Найближча залізнична станція Кудрявка (за 2 км).

Історія[ред. | ред. код]

Назва селища та його виникнення пов'язані з родовищем червоної глини. Навесні та влітку 1906 року на території сучасної Красної Гори збиралися на сходки робітники з навколишніх заводів і соляних шахт. 1927 року збудовано піч для випалювання глини, на базі якої згодом виник сучасний завод стінових матеріалів (основна продукція — керамічна цегла під торговельною маркою «Красна гора»). Спочатку працювали сезонні робітники. У першійй половині 1930-х років було розширено виробництво та збудовано 4 бараки для постійних робітників-переселенців з Харківської області. Під час німецько-фашистської окупації (жовтень 1941 — вересень 1943) завод повністю зруйновано, 1944 року — відновлено. 1949 року розпочато житлову забудову. З 1964 року набуло статусу селища міського типу. У 1979 році в селищі мешкало 800 осіб, 1989 року — 700 осіб[3].

26 червня 2019 року, в ході децентралізації, селище увійшло до складу Бахмутської міської громади.

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, то ж селище міського типу Красна Гора набуло статусу селища.

12 лютого 2023 року проєкт «DeepstateMap» опублікував візуальне підтвердження того, що бойовики ПВК «вагнер» розташовані в західній частині села Красна Гора. На онлайн-карті бойових дій населений пункт відображається зі статусом «тимчасово окупована територія»[4].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 690 осіб, із них 59,86 % зазначили рідною мову українську, 40,14 % — російську[5].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Артемівський завод стінових матеріалів — виробляє керамічну цеглу під торговельною маркою «Красна гора».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. І. А. Корнацький (2014). Красна гора. Енциклопедія Сучасної України. ЕСУ. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30.09.2017.
  4. Заборона на в'їзд, підрив мосту й нові штурми ЗС РФ: що зараз відбувається в Бахмуті (фото). Фокус.ua. Процитовано 13 лютого 2023.
  5. Розподіл населення за рідною мовою. ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 березня 2014.