Кучерявий Анатолій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кучерявий.
Анатолій Кучерявий
Анатолій Анатолійович Кучерявий
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 24 квітня 1989(1989-04-24)
с. Водяне, Шполянський район, Черкаська область, Україна
Смерть 4 вересня 2022(2022-09-04) (33 роки)
Донецька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
 «Айдар»
Війни / битви Російсько-українська війна / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анато́лій Анато́́лійович Кучеря́вий (1989—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 24 квітня 1989 року в с. Водяне Шполянського району Черкаської області.

З початком російського вторгнення в Україну в 2022 році став на захист України. Служив навідником штурмового взводу 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». У травні 2022 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Загинув 4 вересня 2022 року під час запеклого бою на Донеччині.[1][2] Похований у рідному селі Водяне[3]. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» II ступеня (9.01.2023) (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[4]
  • орден «За мужність» III ступеня (12.05.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[5]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 14 жовтня 2022 року в с. Водяне, на фасаді ліцею, де навчався Анатолій Кучерявий, встановлено меморіальну дошку.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ На Черкащині попрощалися з воїнами, які загинули на війні з Росією. Суспільне Черкаси. 8 вересня 2022. Процитовано 2 лютого 2023.
  2. ↑ На Звенигородщині попрощалися з військовими, які загинули в боях за Україну. Вісті Черкащини. 23 вересня 2022. Процитовано 2 лютого 2023.
  3. ↑ Світла пам’ять: на Шполянщині попрощалися з айдарівцем. Шполяночка+. 7 вересня 2022. Процитовано 2 лютого 2023.
  4. ↑ Указ Президента України від 9 січня 2023 року № 7/2023 «Про відзначення державними нагородами України »
  5. ↑ Указ Президента України від 12 травня 2022 року № 332/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
  6. ↑ У пам'яті — назавжди: черкащанам-захисникам у рідному селі відкрили меморіальні дошки. Суспільне Черкаси. 16 жовтня 2022. Процитовано 16 жовтня 2022.


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кучерявий_Анатолій_Анатолійович&oldid=41723365