Липовий Гай (місцевість)
Липовий Гай Харків | ||||
Залізнична станція «Липовий Гай» | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
49°56′38″ пн. ш. 36°10′36″ сх. д. / 49.9440917° пн. ш. 36.1768750° сх. д.Координати: 49°56′38″ пн. ш. 36°10′36″ сх. д. / 49.9440917° пн. ш. 36.1768750° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Новобаварський район | |||
Адмінодиниця | Новобаварський район | |||
Телефонний код | 57 | |||
Головні вулиці | Вулиці Кибальчича, Московська, Північно-кавказька, Ново-Баварський проспект | |||
Автобуси № 232, 237 | ||||
Залізнична інфраструктура | станція Липовий Гай | |||
Карта | ||||
Липовий Гай у Вікісховищі |
Липовий Гай — місцевість міста Харкова. Розвиток район отримав у ХХ столітті. Розташований на південний захід від центра міста, у Новобаварському адміністративному районі.
На сході Липовий гай межує з Пилипівкою, на заході з Новою Баварією та Лідним, на півдні від місцевості розташовані сади.
Місцевість забудована переважно приватними одноповерховими будинками.
Історія[ред. | ред. код]
Липовий Гай не фігурує на мапах ХІХ століття на відміну від сусідніх Нової Баварії, Лідного, Пилипівки.
Як садова дільниця з’явився наприкінці ХІХ століття. Первинно місцевість мала назву «у бора дубки», але дачникам така назва сталася не до вподоби. Місцевість перейменували у «Липовий гай», хоч липових посадок тут не було ніколи.
У 1906 році фігурує товариство з улаштування та благоустрою селища Липовий Гай.
У 1914 році з’явилася залізнична зупинка Липовий Гай. У тому же році освячено новий Вознесенський Храм.
У 1923 - 1925 роках Олександр Семенович Федоровський вів розкопки курганів скіфської доби, зокрема і у Липовому Гаю. Федоровський розкопав декілька курганів на відстані 1 кілометра на захід від селища. Могильник та документи з результатами розкопок не дійшли до нашого часу [1].
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Освіта і наука[ред. | ред. код]
- Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №76 (вул. Герцена, 76)
- Загальноосвітня школа №137 (вул. Конотопська, 48)
Спорт[ред. | ред. код]
Промисловість[ред. | ред. код]
- ТОВ «Призма Електрик» (вул. Кибальчича, 18)
- Комунальний заклад «ДНЗ №231»
- Науково технічний центр
Лікарні[ред. | ред. код]
- Обласна туберкульозна лікарня №1 (Новобаварський проспект, 2)
Пошта[ред. | ред. код]
«Укрпошта», відділення №71 (вул. Кибальчича, 20)
Банки[ред. | ред. код]
Торгівля[ред. | ред. код]
Релігія[ред. | ред. код]
Дозвілля[ред. | ред. код]
На вулиці Кибальчича розтошовується парк, який закінчується берегом річки Уди.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вулиця Московська -
Парк -
Вид на річку Уди з парку -
Річка Уди в районі Липового Гаю та Пилипівки -
Залізничний міст біля станції, а також залишки колишнього моста
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Харківської парафії [Архівовано 25 червня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бандуровский А.В., Буйнов Ю.В. Курганы скифского времени Харьковской области (северодонецкий вариант)/. — К. : ИА НАН України, 2000. — С. 8, 26 – 236с. — 236 с.(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Соловьев В.О., Раенко Л.В. Харьков. Энциклопедический словарь. — Х., 2014. — 1021 с.(рос.)