Ліщина-Мартиненко Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліщина-Мартиненко Іван Іванович
Народився 1883
Білики, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Діяльність педагог

Іван Іванович Ліщина-Мартиненко (*1883, смт Білики Кобеляцького району Полтавської області — †невідомо) — український архівіст, викладач та громадський діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Проживав у м. Полтава, українець, дворянин, освіта вища. Був організатором полтавського архіву [1]. Інструктор просвітницької спілки «Українська культура». Заарештований 9 червня 1920 р. Засуджений Колегією Полтавської ГубНК 19 липня 1920 р. за контрреволюційну діяльність до заслання на час громадянської війни [2]. Був учасником Конференції з обговорення проекту харківського правопису у травні-червні 1927 року.

10 вересня 1929 року заарештований, засуджений на 10 років таборів, Біломорканал. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 21 березня 1995 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ткаченко В. В. Наука під тиском ідеології та масових репресій (20-30-ті рр. XX ст.) (Продовження) // Гілея: науковий вісник, 2010, № 38.
  2. Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Список. Архів оригіналу за 5 червня 2010. Процитовано 16 вересня 2010.

Література[ред. | ред. код]

  • Семистяга В. Український архівіст Іван Ліщина-Мартиненко // Студії з архівної справи та документознавства. — 1999. — Т. 4. — С. 92—94.