Мадлен Габсбург
| Мадлен Габсбург | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
14 серпня 1532[1] Інсбрук |
| Померла |
10 вересня 1590[1] (58 років) Галль-ін-Тіроль, Інсбрук-Ланд, Тіроль, Австрія |
| Поховання | Галль-ін-Тіроль |
| Країна | Австрія |
| Діяльність | абатиса |
| Титул | принцеса[2] |
| Посада | абатиса |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Габсбурги |
| Батько | Фердинанд I Габсбург |
| Мати | Анна I |
| Брати, сестри | Йоанна Австрійська, Margaret of Austriad, Archduchess Helena of Austriad, Анна Габсбург, Єлизавета Габсбург, Катерина Габсбург, Archduchess Barbara of Austriad, Марія Австрійська, Eleonore of Austria, Duchess Consort of Mantuad, Максиміліан II Габсбург, Карл II, Фердинанд II і Іоанн Габсбург |
Мадлен Австрійська (14 серпня 1532 Інсбрук — 10 вересня 1590 Галль-ін-Тіроль) була з роду Габсбургів; а також співзасновниця і перша абатиса Галль-ін-Тіроль. Шоста дитина і четверта дочка імператора Священної Римської імперії Фердинанда Ι. Вона є преподобною в католицькій церкві.[3]
Мадлен Австрійська народилася в Інсбруку 14 серпня 1532 року. Вона була шостою дитиною та четвертою донькою у багатодітній родині імператора Фердинанда I та Анни Богемської та Угорської, принцеси з дому Ягеллонів. По лінії батька ерцгерцогиня припадала онукою Філіппу I, королю Кастилії та герцогу Бургундії під ім'ям Філіпа IV та Хуані I, королеві Кастилії та Леона та королеві Арагона, інфанте з дому Трастамара. По лінії матері вона була онукою Владислава II, короля Чехії та Угорщини та Анни де Фуа, пані з дому Фуа[4].
Разом із молодшою сестрою Маргаритою, Магдалина висловила бажання залишитися незаміжньою і заснувати монастир для аристократок і простолюдинок, які прагнули благочестивого життя поза межами світу. Батько був проти вирішення доньок. Незабаром до Магдалини та Маргарити приєдналася їхня молодша сестра Олена, для якої через слабке здоров'я одруження здавалося неможливим. Три сестри утворили при дворі благочестиву громаду, в якій трудилися за складеним для них духовниками правил.
У 1564 році, після смерті батька, Магдалина принесла довічну обітницю цнотливості. До кінця життя вона не знімала жалобу. Нарешті, разом із сестрою Оленою (сестра Маргарита померла незадовго до цієї події), їй вдалося заснувати королівський монастир у Халль-ін-Тіролі, де навколо неї зібралися однодумці з дворянського стану. Вона була обрана ними настоятелькою. Духовниками чернечої громади стали єзуїти.[5] [6]
У 1567 році Магдалина розпочала будівництво базиліки в ім'я Святішого Серця Ісуса, але не дожила до завершення будівельних робіт. Після нетривалої хвороби вона померла в оточенні сподвижниць, що шанували її. У 1610 році останки ерцгерцогині перенесли з крипти монастирської церкви до церкви єзуїтів у Халль-ін-Тіролі.
Кауза Магдалини була офіційно відкрита 23 серпня 1905 року, надавши їй титул Слуги Божої. Її духовні твори були схвалені теологами 10 червня 1914 р. Пізніше їй було присвоєно титул преподобної [7].
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. — ISBN 978-0-7876-7585-1
- ↑ Magdalena of Austria | Eduard Habsburg. First Things (англ.). 9 березня 2022. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Person Page. www.thepeerage.com. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Schmid, Bernhold (2006-01). ‚Der Tod in Musik und Kultur des Spätmittelalters und der Frühen Neuzeit‘. Österreichische Musikzeitschrift. Т. 61, № 11-12. doi:10.7767/omz.2006.61.1112.53. ISSN 2307-2970. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ VORARLBERG. Österreich, I. De Gruyter. 31 грудня 1933. с. 519—548.
- ↑ Rius Serra, José (1 січня 1953). Catalogus causarum beatificationis et canonizationis ad hispaniam et americam hispanicam pertinentes. Revista Española de Derecho Canónico. Т. 8, № 23. с. 617—632. doi:10.36576/summa.4147. Процитовано 7 червня 2024.
|
