Міжнародний ботанічний конгрес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міжнародний ботанічний конгрес (МБК) (англ. International Botanical Congress) - міжнародна зустріч вчених, що займаються різними напрямками ботанічних досліджень.

На МБК обговорюються найважливіші результати, отримані в різних областях біології рослин, підбиваються підсумки та визначаються перспективні напрямки досліджень. Крім того, однією з найважливіших функцій МБК є внесення змін доповнень у Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури.

Історія

[ред. | ред. код]

Прообразом сучасних МБК були Міжнародні конгреси з садівництва та ботаніки, які неодноразово проводились у XIX столітті. Перший МБК відбувся у 1864 році у Брюсселі, у зв'язку з проведенням міжнародної садівничої виставки.[1] На другому щорічному конгресі (відбувся і Амстердамі), Карл Кох виступив з пропозицією стандартизувати ботанічну номенклатури, а третій з'їзд (відбувся у Лондоні) вирішив, що це питання буде розглядатися на наступному з'їзді.

Четвертий з'їзд, головною метою якого було створення законів ботанічної номенклатури, був організований Французьким ботанічним товариством, відбувся у Парижі в серпні 1867 року.[2] Прийняті закони були засновані на тих, які підготував Альфонс Декандоль. Проводились регулярні міжнародні ботанічні та (або) садові з'їзди, але не було зроблено жодних змін у номенклатурі аж до зустрічі у 1892 році у Генуї,[1] на якому були зроблені невеликі зміни у номенклатурі.[3] Наступні засідання приведені у таблиці нижче. У колонці «Кодекс» вказано, чи був прийнятий номенклатурний кодекс.

[4][5] Рік Місто Країна Кодекс Основні події
I 1900 Париж Франція Франція Рішення по номенклатурі відкладено.
II 1905 Відень Австрія Австрія Так Вперше об'єднано Правила номенклатури; французька мова стала офіційною мовою конгресу; вимога опису рослин латинською мовою від 1908 (не застосовується); завершення дії «Правила К'ю».
III 1910 Брюссель Бельгія Бельгія Так Встановлено окремі вихідні дані номенклатури грибів.
IV 1926 Ітака США США

Рішення по номенклатурі відкладено.

V 1930 Кембридж Велика Британія Велика Британія Так Запроваджено метод номенклатурного типу; вимога опису латинською відкладається до 1932; прийнято «Абсолютне правило омоніма».[6] Кембриджський кодекс не був опублікований до 1935 року.[5] Цей кодекс був прийнятий прихильниками попереднього «американського кодексу», закінчуючи період розколу.[7]
VI 1935 Амстердам Нідерланди Нідерланди Англійська мова стала офіційною мовою Конгресу, замінивши французьку. Не був опублікований жодний офіційний кодекс.[5]
VII 1950 Стокгольм Швеція Швеція Так Прийнято перший Міжнародний кодекс номенклатури культурних рослин;[1] рішення про проведення майбутніх конгресів раз на п'ять років (за винятком чотирьох років для наступного).
VIII 1954 Париж Франція Франція Так
IX 1959 Монреаль Канада Канада Так
X 1964 Единбург Велика Британія Велика Британія Так Жодних серйозних змін у кодексі.[8]
XI 1969 Сієтл США США Так Заснована «Міжнародна асоціація бріологів».
XII 1975 Ленінград СРСР СРСР Так Офіційні версії кодексу англійською, французькою та німецькою мовами (англійська версія має пріоритет у випадку невідповідності); відмова від видових назв допускається у декількох особливих випадках.
XIII 1981 Сідней Австралія Австралія Так
XIV 1987 Берлін Німеччина Німеччина Так Офіційна версія кодексу тільки англійською мовою (британською); пізніше перекладено французькою, німецькою та японською мовами.
XV 1993 Токіо Японія Японія Так Обширна перестановка кодексу номенклатури; офіційна версія кодексу тільки англійською мовою (британською); пізніше перекладено китайською, французькою, німецькою, італійською, японською, російською та словацькою мовами.
XVI 1999 Сент-Луїс США США Так
XVII 2005 Відень Австрія Австрія Так Додано глосарій до номенклатурного кодексу.
XVIII 2011 Мельбурн Австралія Австралія Так Змінено правила публікації інформації про нові таксони: визнана припустимою електронна публікація, а опис нового таксона може бути зроблений також англійською мовою (правила вступили в дію 1 січня 2012 року)[9].
XIX 2017 Шеньчжень КНР КНР Прийнята Шеньчженська декларація з ботаніки[10]

Останнім часом МБК проводиться кожні шість років. Останні три конгреси відбулися в Відні (Австрія, з 17 по 23 липня 2005 року, XVII МБК), Мельбурні (Австралія, з 23 по 30 липня 2011 року, XVIII МБК) та Шеньчжені (Китай з 23 до 29 липня 2017, XIX МБК).

Планується, що XX Міжнародний ботанічний конгрес пройде 2023 року в місті Ріо-де-Жанейро (Бразилія).

Зміна кодексу ботанічної номенклатури

[ред. | ред. код]

Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури - звід правил, що регламентує створення та застосування наукових назв водоростей, грибів та рослин - може бути змінений тільки рішенням пленарної сесії Міжнародного ботанічного конгресу, прийнятим на підставі резолюції номенклатурних секцій конгресу.

Постійні комітети по номенклатурі обираються конгресом та засновуються під егідою Міжнародної асоціації по таксономії рослин. У їх функцію входить розгляд питань, що стосуються ботанічної номенклатури. У функції Редакційного комітету входить підготовка та публікація кодексу відповідно до прийнятих конгресом рішень. Пропозиції щодо зміни кодексу повинні бути представлені на розгляд номенклатурних секцій конгресу та прийматися відповідно до встановленої процедури.

На XVIII МБК в Мельбурні було прийнято нову назву міжнародного кодексу - International Code of Nomenclature of algae, fungi, and plants[9] («Міжнародний кодекс номенклатури водоростей, грибів та рослин»).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Stafleu, F.A. (1972). A century of botanical congresses. У F.A. Stafleu; C.E.B. Bonner; R. McVaugh; R.D. Meikle; R.C. Rollins; R. Ross; J.M. Schopf; G.M. Schulze; R.d. Vilmorin; E.G. Voss (ред.). International code of botanical nomenclature, adopted by the Eleventh International Botanical Congress, Seattle, August 1969. Utrecht: International Association for Plant Taxonomy. с. 9—21.
  2. Alphonse de Candolle (1867). Actes du Congrés international de botanique tenu a Paris en août 1867, sous les auspices de la Société botanique de France (1867).
  3. Atti del Congresso botanico internazionale di Genova 1892 (1893).
  4. History of IBC. Архів оригіналу за 11 жовтня 2006. Процитовано 10 серпня 2006.
  5. а б в Nicolson, D.H. (1991). A History of Botanical Nomenclature. Annals of the Missouri Botanical Garden. 78 (1): 33—56. JSTOR 2399589.
  6. Rickett, H.W.; Stafleu, F.A. (1959). Nomina generica conservanda et rejicienda spermatophytorum. Taxon. 8 (7): 213—243. doi:10.2307/1217883.
  7. Weatherby, C.A. (1949). Botanical Nomenclature Since 1867. American Journal of Botany. 36 (1): 5—7. JSTOR 2438113.
  8. Stafleu, F.A. (1964). Nomenclature at Edinburgh. Taxon. 13 (8): 273—282. doi:10.2307/1216194. JSTOR 1216194.
  9. а б Miller J, Funk V, Wagner W, Barrie F, Hoch P, Herendeen P (2011). Outcomes of the 2011 Botanical Nomenclature Section at the XVIII International Botanical Congress. [Архівовано 18 червня 2013 у Wayback Machine.] PhytoKeys 5: 1-3. doi: 10.3897/phytokeys.5.1850(англ.)(Перевірено 1 серпня 2011)
  10. На 19-м Международном ботаническом конгрессе принята Шэньчжэньская декларация по ботанике. Синьхуа. 30 липня 2017. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]