Наука в Словаччині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наука в Словаччині має розвинену базу в галузях освіти і наукових досліджень. У систему вищої освіти Словаччини входять 21 вищий навчальний заклад. Хоча в 1990-і роки число вищих навчальних закладів збільшилася на 7, а чисельність випускників вишів зросла на 65 %, частка населення з вищою освітою (11 % на кін. 1990-х рр.) залишається нижче показників розвинених країн. Словацька академія наук створена в 1953 році, включає більше 40 академічних інститутів і лабораторій. Ряд науково-дослідних установ функціонує при вишах.

Історія

[ред. | ред. код]

Зачатки словацької науки сформувалося в Великій Моравії. Про це свідчить розвинена металургія заліза, ковальство, сільське господарство і архітектура слов'ян.[1] Під час правління князя Ростислава Кирило і Мефодій прийшли з Візантійської імперії на територію Словаччини, принесли першу слов'янську абетку та заснували першу відому вищу школу (velkomoravské učiliště)[2]. В ній навчали граматиці, музиці і давньослов'янську літературу.[1] Їх послідовники мали велике значення для поширення творів і культури у східних і південних слов'ян.

У період середньовіччя наука в Словаччині розвивалася в контексті широкомасштабної гірничої справи та видобутку корисних копалин. У наукових дослідженнях на території сучасної Словаччині працювали представники різних націй — особливо німці, угорці та чехи з другої половини XIX століття. У угорській державі словаки мали найгірші соціально-економічні та культурні умови для наукових досліджень.[1]

Словацькі вчені можуть також включати вчених словацького походження, які працювали та / або селилися за кордоном. А також вчені, які народилися або діяли на території сучасної Словаччини (але не були етнічними словаками). Наприклад, Ян Єсенський, Вольфганг фон Кемпелен, Матей Бел, Йозеф Карол Хелл, ​​Йозеф Пецваль, Діоніс Штур, Аурел Стодола , Мілан Растіслав Штефаник або Йозеф Мургаш.[3]

Сучасність

[ред. | ред. код]

У 2016 році в Словаччині в науці і дослідженнях було зайнято 33 252 особи, згідно з Статистичним управлінням Словацької Республіки, з яких 26 720 дослідників, 4132 технічних та 2400 допоміжних працівників.[4] Це близько 1,33 % всіх працівників країни. Витрати на НДДКР у 2016 році склали 640,8 млн євро[4]. Це складає в цілому близько 0,79 % ВВП у 2016 році.[4]

Згідно з ESET опитуванням 2019 року, до 75 % людей у ​​Словаччині стверджують, що їхні погляди, особливо на здоров'я, дієту, спосіб життя, освіту та технології, базуються на наукових знаннях.[5] Незважаючи на це, до 64 % ​​не знають наукових досягнень словацьких вчених і 72 % ні одного імені словацького вченого.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Vladár, J. a kolektív, 1982: Encyklopédia Slovenska VI. T — Ž. Veda, Bratislava, s. 254—260
  2. History of Slovakia
  3. Barica, J., 2004: Malý slovenský panteón vedy a techniky. Úrad priemyselného vlastníctva SR, Bratislava, 132 s.
  4. а б в Ballek, A., Adamec, Š, Blahová, D., Dočolomanská, E., Dzianová, O., Chrappa, I., Illiťová, A., Ivančíková, Ľ., Kolesárová, L., Mravcová, M., Neborásek, B., Novotná, E., Ridzoňová, A., Török, R., 2017: Štatistická ročenka Slovenskej republiky 2017. Štatistický úrad Slovenskej republiky, Bratislava, s. 522—523
  5. а б Zelná Renáta. Spomeniete si na meno vedca? Väčšina ľudí nie (päť grafov o vede na Slovensku) // sme.sk. — Bratislava : Petit Press, 2019. — 7 березня. — ISSN 1335-4418. Процитовано 7 травня 2019.