Нафпліон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нафпліон
Ναύπλιο
Історичний центр міста
Історичний центр міста
Історичний центр міста
Нафпліон. Карта розташування: Греція
Нафпліон
Нафпліон
Координати: 37°34′ пн. ш. 22°48′ сх. д. / 37.567° пн. ш. 22.800° сх. д. / 37.567; 22.800
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів
Периферія Пелопоннес
Периф. одиниця Арголіда
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Пелопоннес
 - Ном Арголіда
Розташування на мапі ному
Площа
 - Повна 33,6 км²
Найбільша висота 10 м 
Найменша висота 0 м 
Населення (2001[1])
 - Усього 13 822
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 211 00
Телефонний код(и) 2752
Авто ΑΡ
Вебсайт: www.nafplio.gr

На́фпліон або Наупліо (грец. Ναύπλιο) — місто Греції, столиця ному Арголіда, важливий порт Пелопоннесу. З 1829 по 1834 рік було першою столицею незалежної Греції. За часів венеційського панування був відомий як Наполі-ді-Романья (італ. Napoli di Romània).

Історія

[ред. | ред. код]

Територія міста була населена ще у прадавні часи. Археологічні розкопки довели, що місто існувало тут принаймні в добу мікенської цивілізації. Згідно з давньогрецькою міфологією, місто заснував Навплій — син Посейдона та Амімони.

Візантія, Венеція, Османська імперія

[ред. | ред. код]

Старе місто Нафпліону, відоміше як Акронафпліон, датується докласичними роками. У подальшому візантійці, франки, венеційці, турки зводили тут свої укріплення, перебудовували фортецю.

1212 року Нафпліон був захоплений французькими хрестоносцями, 1388 року місто було продано венеційцям. У венеційські час місто називалось Наполі-де-Романья, щоб відрізнити його від Неаполя в Італії. 1540 року містом заволоділи османи, які дослівно перейменували його назву з італійської, тур. Mora Yenişehri — Нове місто Мореї. 1685 року венеційці повернули собі місто, саме вони розпочали будівництво замку Паламіді. Проте 1715 року Нафпліон знову був захоплений османами.

Грецька революція

[ред. | ред. код]
Докладніше: Грецька революція

У Грецькій війні за незалежність Нафпліон був однією з основних османських фортець, яка близько року тримала облогу Теодороса Колокотроніса, після чого місто стало тимчасовою резиденцією грецького уряду. Зрештою 1829 року Іоанн Каподистрія надав місту статусу столиці Греції. 1831 року в Нафпліоні ситуація вкрай дестабілізувалась і 9 жовтня президент Каподистрія був убитий анархістами, маніотами, родичами повстанця Петроса Мавроміхаліса. Після створення Королівства Греція та приїзду нового грецького короля Оттона Нафпліон залишався королівською столицею до 1834 року.

Сучасність

[ред. | ред. код]

Туризм у Нафпліоні почав розвиватись з 1960-х років, хоча і не так жваво, як в інших районах Греції. Найбільшою популярністю місто користується серед туристів, що прибувають з країн Скандинавії, а також серед самих греків, здебільшого мешканців Пелопоннесу.

Визначні місця

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]
Рік Місто Муніципалітет
1981 10,611  —
1991 11,897 14,740
2001  — 16,885

Персоналії

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bailly, Anatole (1901). Abrégé du dictionnaire grec-français. Hachette, Paris, France. p. 585.
  • Entick, John. A Compendious Dictionary of the English and Latin Tongues. New edition carefully revised and augmented throughout by Rev. M.G. Sarjant. London, 1825.
  • Ellingham, Mark; Dubin, Marc; Jansz, Natania; and Fisher, John (1995). Greece, the Rough Guide. Rough Guides. ISBN 1-85828-131-8.
  • Gerola, Giuseppe (1930–1931). "Le fortificazioni di Napoli di Romania, " Annuario dell regia scuola archeologicca di Atene e delle missioni italiane in oriente 22-24. pp. 346–410.
  • Kolokotrones, Theodoros (1969). Memoirs from the Greek War of Independence, 1821—1833. E. M. Edmunds, trans. Originally printed as Kolokotrones: The Klepht and the Warrior. Sixty Years of Peril and Daring. An Autobiography. London, 1892; reprint, Chicago.