Неаполітанська затока
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
італ. Golfo di Napoli | |
---|---|
40°44′19″ пн. ш. 14°18′05″ сх. д. / 40.73861° пн. ш. 14.30139° сх. д.Координати: 40°44′19″ пн. ш. 14°18′05″ сх. д. / 40.73861° пн. ш. 14.30139° сх. д. | |
Частина від | Тірренське море |
Море | Тірренське море |
Прибережні країни | Італія |
Площа | 870 |
Довжина берегової лінії | 30 кілометр |
Середня глибина | 170 м |
Вливаються |
|
Міста та поселення | Поццуолі, Неаполь, Торре-дель-Греко, Кастелламмаре-ді-Стабія. |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 3172393 |
У проєкті OpenStreetMap | r8222502 ·R |
Неаполітанська затока у Вікісховищі |
Неаполітанська затока (італ. Golfo di Napoli; неап. Gurfo 'e Napule; лат. Crater) — частина Тірренського моря, розташована на західному березі Італії, відома красою навколишньої місцевості, багата тваринним світом.
Від мису Мізено на заході до мису Кампанелла на сході 30 км завширшки. Береги густо населені. Біля західної околиці — великі острови Іскія та Прочида, біля східної — Капрі.
Навколо Неаполітанської затоки з північного заходу на південний схід розташовані:
- руїни античного римського міста Баїя,
- місто Поццуолі з його Флегрейськими полями,
- місто Неаполь,
- вулкан Везувій
- руїни стародавніх міст Помпеї та Геркуланум,
- місто Торре-дель-Греко
- місто Кастелламмаре-ді-Стабія.
На південному сході затоки розташований півострів Сорренто.
На береах цього заливу в районі Cape Posillipo розташована Римська вілла, знаменита своєю базилікою (79 рік н.е.) з уранового скла[1]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Неаполітанська затока |
- Інформація про Неаполітанську затоку
- Неаполітанська затока, каталог посилань Open Directory Project
- ↑ (PDF) Uranium - The Element: Its Occurrence and Uses. ResearchGate (англ.). Процитовано 8 червня 2019.