Невинський Євген Антонович
| Євген Невинський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Невинський Євген Антонович | ||||
 | ||||
| Народився | 27 травня 1973 | |||
| Помер | 27 липня 2023 (50 років) | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | актор театру | |||
| Роки діяльності | 1994–2022 | |||
|
| ||||
Євген Антонович Невинський (27 травня 1973 — 27 липня 2023) — український актор-ляльковод, художник-оформлювач ігрових ляльок, провідний майстер сцени Київського муніципального академічного театру ляльок, професійний художник-конструктор ігрових ляльок, педагог, військовослужбовець ЗСУ. Загинув на фронті під час Російського вторгнення в Україну[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 27 травня 1973 року в родині інженерів. До гуртка театру лялок (театральна студія «Барвінок») потрапив під час навчання у 2-у класі середньої школи[2].
Професійно займатися театром ляльок став з 1994 року[2].
Протягом 30 років виходив на сцену Київського муніципального театру ляльок, де створив низку сценічних образів. Працював конструктором театральних ляльок для київських муніципального та державного театрів ляльок, навчальної сцени Кафедри мистецтва театру ляльок КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого, Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв[3]. З 2004 по 2016 роки викладав технологію виготовлення театральної ляльки на Кафедрі мистецтва театру ляльок КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого[4].
З початку повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем на фронт. Служив у 118-й окремій механізованій бригаді. 27 липня 2023 року зник на Запорізькому напрямку. Вважався зниклим безвісті[5][6]. 10 травня 2024 року рідні Євгена повідомили про завершення експертизи, за підсумками якої ДНК підтвердилося[7]. Прощання відбулося 17 травня 2024 року у Київському муніципальному театрі ляльок.
Робота в театрі[ред. | ред. код]
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Актор[ред. | ред. код]
- 1998 — «Маленький Мук» Мирослава Чесала за однойменною казкою Вільгельма Гауффа; реж. Сергій Єфремов
- 1998 — «Ворон» Карло Ґоцці; реж. Сергій Єфремов (вистава — лауреат премії «Київська пектораль» за 1998 год)[8]
- 2017, 16 вересня — «Алі-Баба» мюзикл Веніаміна Смєхова на музику Володимира Бистрякова; реж. Михайло Урицький — Касим[9]
- 2018, 3 листопада — «Тілімілітрямдія» Сергія Козлова; реж. Віра Задорожня
- 2021, 15 травня — «Солом’яний Бичок» Савелія Ципіна; реж. Дмитро Драпіковський
- «Казка про музичну ялинку» Дмитра Драпіковського; реж. Дмитро Драпіковський[10]
Конструктор з виготовлення ляльок[ред. | ред. код]
- 2013, 16 травня — «Ніка Турбіна: інформація людству» Ігоря Федірка за біографією Ніки Турбіної; реж. Ігор Федірко, худ. Катерина Діжевська (з 2013-го – у Навчальному театрі «Арлекін», з 2016-го – Київський муніципальний академічний театр ляльок)[11]
- 2017, 24 червня — «Бременськi музиканти» Василя Лiванова, Юрiя Ентiна, Геннадiя Гладкова; реж. Леонiд Попов[ru], худ. Микола Данько[12]
- 2020, 15 серпня — «Зубата втрата» Катерини Лук'яненко; реж. Катерина Лук'яненко, худ. Дар’я Волокушина[13]
Пам'ять[ред. | ред. код]
Розповіддю про Євгена Невинського розпочала рубрику «Вони тримають не ляльку, а небо» «UNIMA — Україна» – проєкт вийшов до другої річниці вторгнення Росії в Україну, і який розповідає про лялькарів, які змінили служіння театру на службу у Збройних силах України[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Поліна ГОРЛАЧ (20 травня 2024). Актор-лялькар та військовий Євген Невинський загинув на фронті (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 20 травня 2024.
- ↑ а б Євгеній Невинський – художник-оформлювач ігрових ляльок («Просто кияни») (укр.). Телеканал «Київ». 6 серпня 2020. Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ а б UNIMA - Ukraine (24 лютого 2024)
- ↑ Алла ПІДЛУЖНА (25 серпня 2015). Ляльки на все життя! Ювілей першої в Києві та другої в Україні мистецької кафедри (укр.). Г-та «День». Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Наталка МАРКІВ (22 березня 2024). Незвичні актори київських театрів стали експонатами виставки (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ На фронті загинув актор-лялькар, військовий Євген Невинський (укр.). «Цензор.нет». 18 травня 2024. Процитовано 18 травня 2024.
- ↑ Шановні друзі та колеги! Ми, рідні Євгена, маємо повідомлення
- ↑ Ворон (укр.). Діти в місті. Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ Вікторія КОТЕНОК (15 листопада 2017). Алі-Баба і… дві розумні жінки (укр.). Ж-л «Театрально-концертний Київ» (жовтень, 2017). Процитовано 15 травня 2024.
- ↑ «Казка про музичну ялинку»
- ↑ Марія КАТАЄВА (14 травня 2016). В театрі ляльок презентували виставу про унікальну поетесу (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 15 травня 2024.
- ↑
Бременские музыканты - Бременськi музиканти (Юрий Нестеров, 9 лютого 2018) на YouTube
- ↑ Євгеній Невинський, секрети конструктора, що створює ляльок (укр.). Київський академічний театр ляльок. 7 серпня 2020. Процитовано 15 травня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
Невинський Євген Антонович у соцмережі «Facebook»- Євген Невинський на сайті Київського муніципального академічного театру ляльок
- Євген Невинський на сайті Київського академічного театру ляльок
