Нехтій Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Нехтій
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Миколайович Нехтій
Народження 20 лютого 1951(1951-02-20) (73 роки)
  Краматорськ, Донецька область, УРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968—1970 СРСР «Авангард» (Кр) 29+ (4)
1970 СРСР «Чорноморець» (Од) 0 (0)
1971 СРСР «Зірка» (К) 0 (0)
1971—1975 СРСР «Динамо» (Ст) 134 (25)
1975 СРСР «Зірка» (К) 0 (0)
1975—1976 СРСР «Кубань» 60 (7)
1977—1978 СРСР «Шахтар» (К) 49 (6)
1978—1979 СРСР «Кайрат» 44 (2)
1980—1981 СРСР «Цілинник» 35 (5)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2009—2010 Україна «Краматорськ»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Володимир Миколайович Нехтій (нар. 20 лютого 1951, Краматорськ[1], Донецька область, УРСР) — радянський футболіст, нападник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

З 1968 по 1970 рік грав за краматорський «Авангард», у сезонах 1968 і 1970 років провів 29 матчів та відзначився 3 голами, ще 1 м'яч забив у сезоні 1969 року. У 1970 році перебував у складі одеського «Чорноморця», однак на поле не виходив.

З 1971 по 1975 рік захищав кольори ставропольського «Динамо», взяв участь в 134 матчах команди, відзначився 25-ма голами. З 1975 по 1976 рік виступав за «Кубань», у 60 матчах відзначився 7 голами, ще 1 матч провів у Кубку СРСР[2].

З 1977 по 1978 рік грав за карагандинський «Шахтар», в 49 матчах відзначився 6 голами. Потім з 1978 по 1979 рік виступав за «Кайрат», в складі якого дебютував у Вищій лізі СРСР, де провів за два сезони 44 матчі та відзначився 2 голами. Окрім цього, відзначився 1 голом у турнірі дублерів Вищої ліги 1979 року.

У 1994 році в складі збірної Казахстану став бронзовим призером Всесвітніх ігор ветеранів в Австралії. Майстер спорту міжнародного класу Казахстану. Після завершення кар'єри гравця працював дитячим тренером у Краматорську.

Сім'ї

[ред. | ред. код]

Батько трьох дітей. Старший син Руслан 1973 року народження — музикант проживає в Санкт-Петербурзі, середній — Павло Коротояцький, 1976 року народження, проживає і працює в Новому Уренгої, молодший син Владислав[3], як і батько, футболіст, вихованець академії донецького «Шахтаря».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Авангард» подписал контракты ещё с тремя игроками (рос.). Официальный сайт ФК «Авангард». 23 липня 2015. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 20 серпня 2015.
  2. Вишталь В. П., Гайдашёв И. Ю., Рубан М. Л., Яровой В. А. История кубанского футбола. — Краснодар: Советская Кубань, 1997. — 368 с.
  3. Візитна картка футболіста на офіційному сайті УАФ

Посилання

[ред. | ред. код]