Новожилова Зоя Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новожилова Зоя Григорівна
Народилася 28 березня 1943(1943-03-28) (81 рік)
село Владіміровка, тепер Касторенського району Курської області, Російська Федерація
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянка
Діяльність дипломат
Alma mater Воронезький державний університет
Посада посол Росіїd
Партія КПРС
Нагороди
орден Дружби народів орден «Знак Пошани» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»

Зоя Григорівна Новожилова (28 березня 1943(19430328), село Владіміровка, тепер Касторенського району Курської області, Російська Федерація) — радянська діячка, секретар ЦК ВЛКСМ, надзвичайний і повноважний посол СРСР. Член ЦК і Бюро ЦК ВЛКСМ у 1972—1981 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 9-го скликання. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1976—1981 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в селянській родині Григорія Татаринова. У 1950 році вступила до комсомолу. Закінчила середню школу, працювала старшою піонерською вожатою.

У жовтні 1961 — вересні 1964 року — завідувач шкільного відділу Комінтернівського районного комітету ВЛКСМ міста Воронежа. У вересні 1964 — 1966 року — 2-й секретар Комінтернівського районного комітету ВЛКСМ міста Воронежа.

Член КПРС з 1965 року.

У 1966—1968 роках — завідувач відділу пропаганди і культурно-масової роботи Воронезького міського комітету ВЛКСМ.

У 1967 році закінчила заочно філологічний факультет Воронезького державного університету імені Ленінського комсомолу, вчитель російської мови і літератури.

У 1968—1972 роках — завідувач відділу студентської молоді, секретар Воронезького обласного комітету ВЛКСМ.

У серпні 1972 — лютому 1981 року — секретар ЦК ВЛКСМ.

У лютому 1981 — липні 1987 року — заступник міністра освіти Російської РФСР. Входила до президії Комітету радянських жінок.

7 липня 1987 — 2 березня 1992 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР (Російської Федерації) в Швейцарії.

У 1992—1994 роках — начальник міжнародно-правового відділу Верховного Суду Російської Федерації.

З вересня 1994 року по квітень 2002 року — начальник Управління міжнародних зв'язків апарату Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.

З 2002 року — на пенсії в Москві.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. В. Москва: Граница, 2015 (рос.)
  • Ежегодник Большой Советской Энциклопедии. 1977. Выпуск 21-й. Москва: Советская Энциклопедия, 1977 (рос.)
  • Новожилова Зоя Григорьевна [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)