Обговорення:Бачвансько-русинська мова

KHMELNYTSKYIA. Будь ласка, поясніть, чому стаття - Бачвансько-русинська мова, а її назва — Бачвансько-русинська мікромова. Дякую. --Vujko Mytró (обговорення) 11:14, 3 серпня 2018 (UTC)

Відмова від перейменування

KHMELNYTSKYIA. Ви не перейменували. Черговий доказ. Чудово. --Vujko Mytró (обговорення) 09:09, 6 серпня 2018 (UTC)

Бучач-Львів А чому я мав перейменовувати? Для цього існує ВП:ПС, даний випадок вимагає детального аналізу аргументів і думок різних користувачів, насамперед автора статті.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 09:16, 6 серпня 2018 (UTC)

Що й треба було довести. Читати бодай вступ статті треба. Нічого, колись все стане на місця. Свої. --Vujko Mytró (обговорення) 09:18, 6 серпня 2018 (UTC)

Yakudza. У преамбулі - мікромова. --Vujko Mytró (обговорення) 11:10, 6 серпня 2018 (UTC)

Po suti

Jichňa mova ne je zasnovana na žodnych perechidnych slovacjko-ukrajinskych dialektach (ščo ce za poňaťťa? U schidnij Slovaččyni je abo dialekty slovacjkoji movy, abo dialekty ukrajinsjkoji movy, na osnovi jakych je namahaňňa kodyfikuvaty rusynsku movu) ALE na čystych schidnoslovacjkych dialektach, jaki je častynoju slovacjkoji movy. Pevni leksyčni zapozyčeňňa z ukrajinskych dialektiv ne vykľučeni, ale schidnoSLOVACJKI dialekty unisono zvučať jak perechidne pasmo miž slovacjkoju ta poľskoju movamy. Chaj Vas ne pomyľaje alfavit, kodyfikaciju jichňoji movy rozrobľaly hreko-katolycki svjaščennyky ukrajinsjkoho pochodžeňňa. Jakby takyj hibryd kodyfikuvaly u svojij istoryčnij baťkivščyni, na pivdni Zemplyna abo v Šaryši, to buv by fajnyj non-sens.

Etnične pochodžeňňa: Ne vykľučeno, ščo okremi rodyny pochodyly vid oryhinaľnych nosijiv ukrajinskych dialektiv iz Zakarpaťťa, Ľvivščyny abo sumižnych oblastej (tut potribno vrachuvaty, ščo nedaleko vid Ruskoho Kerestura je Vrbas, de je pereselenci spravdi ukrajinsjkoho pochodžeňňa, tobto vony mohly proťahom 250 rokiv zmišuvatysja, tomu ščo na šyrokij okolyci ce buly jedyni hreko-katolyky, tobto choč trochy ščosj spiľne), ale VONY SAMI jak prabaťkivščynu vkazujuť 4 naseleni punkty, jaki z Lemkivščynoju ne majuť ničoho spiľnoho, chiba ščo imihraciju: Zos dokumentoch, co mame v našich archivoch, vidno, že našo predkove pochodza odtaľ, ta zme še zainteresovali i prišli opatric, jak toty kraje vypatraju. U Ruskym Keresture jest napriklad taky ulici "Makovsky šor, Kapuščansky šor, Zbehňov" i tak dalej. Už sami nazvy ulicoch coška ukazuju a vidzi še nam, že ukazujú na valal Zbehňov (Збегньов) zo Zemplina, na Kerestur (Земплінска Тепліца), na Kapušany, na Makov. [1].

Ce označaje, ščo vony jak minimum vid svoho pereseleňňa, cca 250-270 rokiv uže ne rozmovľajuť ne to ščo ukrajinskym dialektamy, ani movnym mixom, ani jichňa mova na nych ne je zasnovana, jak vkazuje staťťa, a čystymy schidnoslovacjkymy dialektamy. Te spiľne, ščo z nymy majemo: bukvy, staru nazvu i možlyvo henetyčnyj fond, bo dľa slovakiv cerkvy schidnoho obrjadu ne je charakternymy. Ale movu ni, šanovni. Ce vam jak rozjasneňňa pyše movnyj marhinal, jakyj može ne znaty doskonalo Vašu literaturnu movu, ale povnisťu kompetentnyj jak u schidnoslovacjkych dialektach ta u pivdenno-lemkivskych dialektach, bo movnyj, etničnyj ta relihijnyj kordon u schidnij Slovaččyni peretnuv sotni raziv.--Kamenarius (обговорення) 15:50, 1 травня 2020 (UTC)