Обговорення:Вокалізація птахів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Oys у темі «Назва» 15 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття належить до числа добрих. Див. сторінку обговорення. Статус надано 10 квітня 2009 року.

Доцільність вікіфікації деяких термінів[ред. код]

Хочу запитати, чи слід зберігати вікіфікацію певних термінів.

  • Діапазон частот — тобто планується стаття не про частоту, а окремо про діапазон частот? Що в ній буде окремого від статі «частота»?—Oys
  • Низькочастотний шум — знову, планується окрема стаття не тільки про шум, і не про акустичний шум, а про низькочастотнй шум? Що в ній буде окремого від статті «шум»?—Oys

Назва[ред. код]

А чому б не назвати просто і зрозуміло «Пташиний спів» або «Спів птахів»?-- Alex K 08:23, 4 квітня 2009 (UTC)Відповісти

Спів є лише одним з двох типів вокалізації, іншим є голосові сигнали. Хоча межа між двома нечітка, назва «спів птахів» обмежить тему статті, чого робити небажано через багато спільних (перш за все фізіологічних) рис між двома типами вокалізації.—Oys 15:11, 4 квітня 2009 (UTC)Відповісти
Не знаю, не знаю... Перше речення (Вокалізація птахів — набір голосових звуків, що утворюються птахами.) нагадує мені анекдотичний вираз: Кущовий об'єкт — сукупність листя і гілок, що стирчать з однієї точки земної поверхні.
Походив по інтервіках — у іншомовних переважно "спів птахів"... Чомусь лише у нас "вокалізація" (треба було ж таке слово вигадати...). Невже не можна "Спів птахів" подати як 1) власне спів і 2) короткі голосові сигнали. Втім, це питання скоріше не до вас, а до українських науковців. -- Alex K 15:20, 4 квітня 2009 (UTC)Відповісти
Я не знаю українських джерел з теми, прото російською мовою це має бути саме «вокализация». Українською термін «вокалізація» відносно тварин також широко використовується, хоча з деталями вживання я не впевнений. Разом цього здається достатнім, щоб зробити висновок про назву. Інші проекти використовують обидва варіанти, проте, здається, що «спів» характерний для найменших статей, для яких легше припустити, що їх автори використовували розмовну назву. Проте краще одразу називати статті науковою, ніж розмовною назвою, навіть якщо вона більш відома, щоб уникнути плутанини в майбутньому.—Oys 15:37, 4 квітня 2009 (UTC)Відповісти
P.S. Ваш приклад нагадав мені приклад з військової кафедри «зеркало заднего вида — совокупность приборов и материалов для подачи заднего вида в глаз водителя». Але що робити, мені наведене визначення здається найточнішим. Завжди виникає проблема у статтях у дусі «поведінка тварин», не казати ж «поведінка тварин це поведінка тварин», але визначення потрібне.—Oys 02:47, 5 квітня 2009 (UTC)Відповісти
Я з вами погоджуюсь по всім пунктам. Слід вживати наукові назви. Просто задаюсь питанням, звідки і чому беруться такі "складні" іноземні слова для пояснення "простих" речей...-- Alex K 17:42, 4 квітня 2009 (UTC)Відповісти
Як я розумію, це є наслідком того, що переважна більшість літератури англомовна, і для узгодження термінології з існуючими джерелами був вибраний дослівний переклад. Проте, якщо в російській літературі щодо «вокалізації» розбіжностей практично немає, у мене є невпевненість щодо вибору слів «пісня» або «спів», «заклик» або «голосовий сигнал» — перші терміни більш формальні, другі — більш за змістом. Я використовував другі, хоча і навів перші в якості варіантів термінології.—Oys 02:39, 5 квітня 2009 (UTC)Відповісти