Офел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Офел
Загальна інформація
31°46′31″ пн. ш. 35°14′10″ сх. д. / 31.77533300002777850° пн. ш. 35.23622200002777305° сх. д. / 31.77533300002777850; 35.23622200002777305Координати: 31°46′31″ пн. ш. 35°14′10″ сх. д. / 31.77533300002777850° пн. ш. 35.23622200002777305° сх. д. / 31.77533300002777850; 35.23622200002777305
Країна  Ізраїль
Адмінодиниця Єрусалим
Карта
Мапа
Історична карта Єрусалиму (1903) з позначенням пагорба Офел

Офел (івр. עופל‎) — невеликий пагорб на південному сході Єрусалиму в Ізраїлі. Пагорб висотою від 708 до 630 м над рівнем моря межує з південною стороною Храмової гори.

Офел був спочатку включений до території Єрусалиму лише в його найвищій частині у Х столітті до н. е. Пагорб Офел також знаходиться між долинами Кедрон і Тиропеон, на південь від Храмової гори та простягається розширюючись з півночі на південь. Його верхня частина знаходиться на півночі і тут мали бути королівські палаци у часи монархії Ізраїлю. Найнижча частина знаходиться на півдні, де схили пагорбу більш м'яко спускаються до Сілоамської купелі і Міста Давида.

Археологічні знахідки, та згадка у Біблії[ред. | ред. код]

Офел вже був заселений у часи Енеоліту, блю 3500 р. до н. е. Підтвердженням цьому є знайдені черепки, та фундаменти будинків третого тисячоляття до н. е. У цей час можливіо і було засноване місто Євусій, тобто Єрусалим[1]. Назва Офел вперше у Біблії зустрічається у Другій книзі хроніки за часів царя Йотама (742–735 до н. е), який «набудував також багато на мурі Офел»[2]. Пізніше Манасія (708–642 до н. е) «..побудував він зовнішній мур Давидгороду, … навколо Офела, й підвів його дуже високо.»[3]. Після завоювання вавилонською армією Навуходоносора II у 587 р. до н. е., міські мури Єрусалима було зруйновано. Книга Неємії повідомляє, що після повернення з вавилонського полону (597–539 р. до н. е.) на Офелі проживали робітники, та служителі Храму, які відбудовували зруйноване місто і Храм[4][5].

Офел — місце винайдення найдавнішого напису із вживанням гебрейської абетки[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Іс. 18:28. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 4 лютого 2014.
  2. 2 Хр. 27:3. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 4 лютого 2014.
  3. 2 Хр. 33:14. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 4 лютого 2014.
  4. Неєм. 3:26-27. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 4 лютого 2014.
  5. Неєм. 11:21. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 4 лютого 2014.
  6. Inscription dates back to King David — but what does it say? NBS News 10.07.2013 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]