Парандрини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парандрини / Парандріні
Neandra brunnea (Fabricius, 1798)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea Latreille, 1802)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Парандрини (Parandrinae)
Latreille, 1802
Посилання
Вікісховище: Parandrinae
ITIS: 678788
NCBI: 131693
Fossilworks: 70749

Парандри́ни (лат. Parandrinae Latreille, 1802) = Парандрі́ні (лат. Parandrini Blanchard, 1845) — найменша підродина з родини жуків-вусачів, налічує близько 50-и видів. Розповсюджені у аридних тропічних і субтропічних регіонах Землі. Систематичний статус даної групи є дуже дискусійним питанням сучасної ентомології, оскільки одними авторами вважається найдревнішою групою вусачів, яка зберегла свої архаїчні ознаки [1], натомість інші доводять її прогресивність і включають як трибу до підродини Прионіни [2]. Представники підродини в Україні не поширені.

Тіло валькувате. Голова прогнатична. Очі мало виїмчасті, складені із грубих фасеток, тоді як у інших вусачів — дрібнофасеткові. Вусики дуже короткі, однакової довжини у самців і самок, кріпляться при основах щелеп, а не біля очей, з інших вусачів лише у примітивної підродини Прионіни вусики наближені до щелеп. Бічний край передньоспинки суцільний без зазубрин і виростів. Передні тазики поперечні. Лапка складається з 5-и однакових, добре помітних члеників, тоді як у інших вусачів 3-й членик розширений, дволопатевий, а 4-й дуже коротенький і непомітний.

Тіло видовжене, м'ясисте, біле.

Голова менш-більш видовжена, її потилицевий отвір розділений широким склеротизованим містком навпіл. Щелепи з двома зубцями: довгим вентральним і коротким дорзальним. Вусики 3-и членикові, їх 2-й членик без сенсили. Наличник широкий, верхня губа видовжена, склеротизована, шкіряста. Очі відсутні — прогресивна ознака.

Пронотум облямований латеральними ґранулами. Ноги відсутні, що є прогресивною ознакою.

Черевце 9-и членикове, 9-й членик довший за 8-й і без склеротизованих виростів чи гачечків.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.
  2. Saalas U., 1936 — Über das Flügelgeäder und die phylogenetische Entwicklung der Cerambyciden — Annales Zoologici Societatis Zoologicae-Botanicae Fennicae Vanamo 4 (1): 1-193.