Педру II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Педру II
Педру II
Король Португалії
12 вересня 1683 — 9 грудня 1706
Попередник: Афонсу VI
Наступник: Жуан V
 
Народження: 26 квітня 1648(1648-04-26)[1][2][…]
Палац Рібейра, Лісабон, Португалія[4]
Смерть: 9 грудня 1706(1706-12-09)[1][2][…] (58 років)
Алкантара, Лісабон, Португалія[4]
Поховання: Pantheon of the House of Braganzad[4]
Країна: Португальське королівство
Релігія: католик
Рід: Браганська
Батько: Жуан IV
Мати: Луїза де Гусманd
Шлюб: Марія Франциска Савойськаd і Марія Софія Нойбурзька
Діти: Ізабелла Луїза, принцеса де Бейра, Жуан V[6], Франсішку Португальський, герцог Бежаd, Мануел Португальський (1697–1766)d, Франсішка Жозефа Португальськаd, Luísa, Duchess of Cadavald, Joseph, Archbishop of Bragad, Жуан (принц Бразильський)d, Тереза Брагансаd, Miguel de Bragançad і Антоніу Португальський (1695—1757)d[2]
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пе́дру II (порт. Pedro II; 26 квітня 1648(16480426) — 9 грудня 1706) — король Португалії (1683—1706). Регент Португалії (1668-1683). Представник Браганського дому. Четвертий син португальського короля Жуана IV та Луїзи де Гусман. Молодший брат короля Афонсу VI. Прізвисько — Ми́рний (порт. Pedro, o Pacífico).

Імена

[ред. | ред. код]
  • Пе́дру II (порт. Pedro II) — у португальських джерелах.
  • Пе́дру II Брага́нський (порт. Pedro II de Bragança) — за назвою династії.
  • Пе́дру Ми́рний (порт. Pedro, o Pacífico) — за прізвиськом, за підписання Лісабонського договору 1668 року.
  • Пе́дру II Португа́льський (порт. Pedro II de Portugal) — за назвою країни.
  • Петро́ II (лат. Petrus II) — у латинських джерелах.
  • Пе́дро II (ісп. Pedro II) — у кастильських, іспанських джерелах.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1668 році Педру призначений регентом при своєму слабкому старшому браті Альфонсу VI. Після його смерті в 1683 році став королем.

У лютому 1668 року закінчив вигідним миром 27-річну війну з Іспанією. Остання визнала незалежність Португалії.

У 1669 році Голландія визнала Бразилію португальською колонією. Незабаром там відкриті Гераезькі золоті копальні, що принесли Педру величезні багатства. Педру поступово зміцнював свою владу і все рідше скликав кортеси.

Педру II помер 9 грудня 1706 року, йому успадковував син Жуан V Великодушний.

Сім'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Браганський дім

У 1668 році він взяв у дружини Марію Франциску Савойську-Немурську (1646-1683), дружину брата, з якою той розлучився в 1666. У них народилася одна дочка:

  1. Ізабелла (1669-1690).

Другий раз Петро одружився в 1687 році з Марією Софією Нойбурзькою (1666-1699), донькою курфюрста Філіппа Вільгельма Пфальц-Нойбурзького. У цьому шлюбі народилися:

  1. Жуан (†1688), принц Бразилії;
  2. Жуан (1689—1750), майбутній король Португалії Жуан V;
  3. Франсішку (1691—1742), герцог Бежа, коннетабль Португалії, Великий пріор Крато, пріор лицарів Мальти;
  4. Франсішка Ксав'єра (1694), померла у дитинстві;
  5. Антоніу (1696—1757);
  6. Тереза Марія (1696—1704), померла в дитинстві;
  7. Мануел (1697—1766), граф Орен;
  8. Франсішка Жозефа (1699—1736).

У нього було також троє позашлюбних дітей від трьох різних жінок:

  1. Луїза (1679—1732);
  2. Мігель (1699—1724), герцог Лафойнш;
  3. Жозе Карлуш (1703—1756), від зв'язку з Франсішку Кларою да Сілва (*1650), доктор богослов'я, архієпископ Браги в 1741—1756 роках.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Педру II

Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy