Перновський повіт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Перновський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Ліфляндська | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Пернов | |||
| Створений | 1745 | |||
| Скасований | 1920 | |||
| Площа | 4694,9 верст² | |||
| Населення | 98 123 осіб (1897) | |||
Перновський повіт (ест. Pärnu kreis, рос. Перновский уезд, нім. Kreis Pernau) — адміністративна одиниця Ліфляндської губернії Російської імперії, згодом Естонії, що існувала в 1745—1920 роках. Повітове місто — Пернов (нині — Пярну).
Історія[ред. | ред. код]
Повіт створений 1745 року в складі Ризької губернії. 1783 року увійшов до складу Ризького намісництва. 1796 року, після його поділу, увійшов до складу Ліфляндської губернії. 1920 року територія повіту увійшла до складу незалежної Естонії.
Населення[ред. | ред. код]
За Всеросійським переписом населення 1897 року, у Перновському повіті проживали 98 123 особи, у повітовому Пернові — 12 898 осіб[1]. Національний склад повіту на 1897 рік[2]:
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
На 1913 рік у повіті були 42 волості[3]:
- Аб'яська,
- Аудерниська,
- Беклерська,
- Велласька,
- Вольтаєтська,
- Веська,
- Галлікська,
- Едеместська,
- Енгеська,
- Єперська,
- Єр'яська,
- Кайсмаська,
- Каркуська,
- Карлійська,
- Керроська,
- Конгаська,
- Куркундська,
- Кюноська,
- Лайксарська,
- Леллеська,
- Ново-Борнгузенська,
- Ново-Каррістська,
- Ново-Феннернська,
- Оренська,
- Паттенська,
- Пеннікюльська,
- Полленська,
- Равасарська,
- Рейденська,
- Саукська,
- Селлийська,
- Старо-Борнгузенська,
- Старо-Карристська,
- Старо-Феннернська,
- Стеленська,
- Суйзька,
- Такерортська,
- Таллійська,
- Таммістська,
- Тестамаська,
- Торгельська,
- Улласька.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Наличное население в губерниях, уездах, городах. web.archive.org. 9 квітня 2015. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Распределение населения по родному языку. web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Волостныя, станичныя, сельския... web.archive.org. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 5 березня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Пернов / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Справочная книга по судебно-мировым округам Лифляндской, Курляндской и Эстляндской губерний. Рига, 1899.
- Hupel, August Wilhelm (1782). Topographische Nachrichten von Lief- und Ehstland. Dritter und lelzter Band. Riga: zu finden bey Johann Friedrich Hartknoch. с. 525—580.
- Bienenstamm, H. von (1826). Geographischer Abriß der drei deutschen Ostsee-Provinzen Rußlands, oder der Gouvernemens Ehst-, Liv- und Kurland. Riga: Deubner. с. lk. 95–117.
- Bornhaupt, Christian (1855). Entwurf einer geographisch-statistisch-historischen Beschreibung Liv-, Ehst- und Kurlands, nebst einer Wandkarte. Riga: W.F. Häcker. с. 101.
