Прасувальний коток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ручний прасувальний коток

Прасувальний коток, качальня[1] — обладнання для прасування прямої білизни (простирала, наволочки, рушники, скатертини, штори тощо).

Історія

[ред. | ред. код]

Попередниками прасувальних котків були звичайні качалки, на які намотували білизну і викачували її рублем із зарубками. У XVII столітті з'явилися «качальні ящики», у яких котки, що викачували білизну на рівній поверхні, обтяжувалися згори важким ящиком з камінням[2][3]. Пізніше була пропонована конструкція з парних котків. З XIX століття прасувальними котками обладувалися пральні машини — для віджиму білизни і наступного прасування[4].

Прасувальні котки поділяються на два основних типи: прасувальні котки з верхньою нагрівальної плитою й обертовим барабаном, обшитим жаростійким матеріалом і прасувальні котки зі сталевим шліфованим обертовим котком, який нагрівається зсередини. Білизна у зону прасування подається стрічковими конвеєрами.

Прасувальні котки з верхньою нагрівальної плитою

[ред. | ред. код]

Для прасувальних котків першого типу після витискання білизни в центрифугах потрібне додаткове підсушування в сушильних барабанах до залишкової вологості близько 10-25 %. Якщо такий коток має відсмоктуючий вентилятор, вологість білизни може бути до 25 %, якщо його немає — вологість повинна бути 10-15 %.

При прасуванні білизни на цих котках якість, зручність прасування, а також продуктивність трохи нижча, ніж на котках другого типу. Однак білизна трохи швидше зношується, так як вона протягується під нерухомо встановлену прасувальну плиту.

Прасувальні котки зі сталевим шліфованим обертовим котком

[ред. | ред. код]

Всіх вище викладених недоліків не мають конструкції зі шліфованими сталевими обертовими котками. У котках цього типу білизна в зону прасування подається транспортером і за допомогою другого транспортера обкотується під кутом близько 300 ° навколо нагрітого до відповідної температури котка (без якогось протягування).

Пара в процесі прасування видаляється за допомогою вентилятора. На таких котках білизну можна прасувати відразу після віджимання в центрифугах або в машинах з остаточним віджиманням. Якщо білизну підсушують в сушильних барабанах, то продуктивність підвищується удвічі. Швидкість прасування на таких котках регулюється головним регулятором швидкості.

Витрата електроенергії на котках другого типу при остаточній вологості 42-50 % близько 0,65 кВт·год/кг, при вологості 20-25 % близько 0,35 кВт·год/кг. На котках першого типу витрата електроенергії 0,33 кВт·год/кг при остаточній вологості 15-20 %.

Розміри прасувальних котків

[ред. | ред. код]
Тип котка Робоча ширина Діаметр вала
Тип 1 1,0 — 2,0 м 200-350 мм
Тип 2 1,2 — 3,2 м 210-600 мм

Прасувальні котки можуть бути з автоматизованими укладальниками або без них. Білизна повертається в бік подачі або в протилежну, залежно від конструкції котка.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Качальня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Pamela Sambrook, A Country House at Work: Three Centuries of Dunham Massey, National Trust, 2006
  3. Welsh museum photograph of box mangle with text [Архівовано 15 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  4. 1862 London Exhibition: Catalogue: Class VIII.: Richard Lansdale. GracesGuide.co.uk. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 19 червня 2010.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Рубели и катки // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М. : Государственное издательство торговой литературы, 1959. — Т. VII. — С. 818—819. (рос.)