Приморська течія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цусімська течія показана цифрою 8

Приморська течія — холодна морська течія Японського моря.

Гідрографія

[ред. | ред. код]
Температурна інверсія, спричинена Приморською течією. На вершинах прибережних сопок тепліше, ніж на узбережжі

Приморська течія починається у Татарській протоці та прямує з півночі на південь вздовж східного узбережжя Хабаровського та Приморського країв [1]. Води течії холодні, щільні, важкі, у Татарській протоці сильно опріснені водами річки Амур, тому на виході з протоки класифікуються як солонуваті (від 5 до 15 ‰) [2] (для порівняння, вода теплої течії Соя[ru] класифікується як солона і має солоність3) ,8-34,5 ‰) [3]. Швидкість Приморської течії — близько 1 км/год, місцями 2-2,5 км/год. Ширина течії становить приблизно 100 км, товщина шару що ним переноситься — 50 м. Біля мису Поворотного[en] течія розгалужується, сильніша частина прямує у відкрите море, а інша гілка, що зливається з Північнокорейською течією[en], прямує до берегів Кореї.

Значення

[ред. | ред. код]

Приморська та Цусімська течії створюють основну циркуляцію вод Японського моря, спрямовану проти годинникової стрілки. Приморська течія значно впливає на клімат узбережжя Хабаровського і більшої частини Приморського краю, Росія: літо помітно прохолодніше, а зима, навпаки, тепліше, ніж у континентальних районах. Крім того, Приморська течія викликає сильні літні тумани на узбережжі та у протоці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Климатограмма в районе течения. pacificinfo.ru (рос.). Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2019.
  2. Атлас Сахалинской области. — Главное управление геодезии и картографии при Совете министров СССР, М.: 1967. — С. 90.
  3. АТЛАС ПО ОКЕАНОГРАФИИ БЕРИНГОВА, ОХОТСКОГО И ЯПОНСКОГО МОРЕЙ. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 18 січня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]