Публій Корнелій Руфін (консул)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Публій Корнелій Руфін
Publius Cornelius Rufinus
Консул, диктатор
Консул: 290 до н. е. та 277 до н. е.
Диктатор: кінець 291 до н. е. — 285 до н. е.
 
Народження: 320 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Смерть: після 275 до н. е.
невідомо
Країна: Стародавній Рим
Рід: Корнелії
Батько: Публій Корнелій Руфін?
Мати: невідомо
Шлюб: невідомо
Діти: Публій Корнелій (Сулла?)

Публій Корнелій Руфін (лат. Publius Cornelius Rufinus) — давньоримський політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 290 до н. е. та 277 до н. е., диктатор близько 291 — 285 до н. е. Прапрадід Луція Корнелія Сулли.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з роду Корнеліїв. Імовірно, був сином Публія Корнелія Руфіна, диктатора 333 до н. е.. У 290 до н. е. обрано консулом, отримав тріумф за перемогу над самнітами. У період між 291 та 285 до н.е. обіймав посаду диктатора, імовірно rei gerundae causa, тобто «для ведення війни».

У 277 до н. е. обраний консулом вдруге та відзначився у Пірровій війні, узявши за допомогою військових хитрощів розташовані на півострові Калабрія Кротон та Локри.

У 275 до н.е. був вигнаний цензором Гаєм Фабріціо Лусціном з сенату за порушення законів про розкіш — цензор виявив у нього більшу за дозволену за законом кількість срібних виробів[2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Плутарх. Сулла, 1
  3. Тит Лівій. Історія від заснування міста. Епітоми, кн. 14:Цензор Фабрицій виключає з сенату Публія Корнелія Руфіна, колишнього консула, за те, що у нього було десять фунтів срібних виробів — Fabricius censor P. Cornelium Rufinum consularem senatu mouit, quod is X pondo argenti facti haberet

Посилання

[ред. | ред. код]