Підмонастир
село Підмонастир | |
---|---|
Краєвид | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Бібрська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060010300026357 |
Основні дані | |
Населення | 387 чол. |
Площа | 2,690 км² |
Густота населення | 143,87 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81228 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°40′00″ пн. ш. 24°13′46″ сх. д. / 49.66667° пн. ш. 24.22944° сх. д.Координати: 49°40′00″ пн. ш. 24°13′46″ сх. д. / 49.66667° пн. ш. 24.22944° сх. д. |
Водойми | річка Давидівка |
Найближча залізнична станція | зупинний пункт Підмонастир |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Великі Глібовичі |
Карта | |
Мапа | |
|
Підмонасти́р — село в Україні, у Львівському районі Львівської області.
Розташування[ред. | ред. код]
Село не позначене на всіх картах, відстань до обласного центру орієнтовно 30 км у напрямку Бібрки.
Адміністративно підпорядковується Великоглібовицькій селищній раді. 5 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано з Великоглібовицької сільської ради Пустомитівського району до складу Перемишлянського району[1]. Із січня 2019 року входить до складу Бібрської ОТГ.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідацією Перемишлянського району, село увійшло до складу Львівського району.
Попри те, що географічно село розташоване неподалік від автошляху Львів — Бібрка, на відстані кількох кілометрів, попасти туди автотранспортом зі Львова тривалий час можна було лише об'їхавши орієнтовно 45 км. Для цього слід було доїхати до Бібрки і звернути біля заправної станції ОККО в місті на північ у напрямку Великих Глібовичах. Впродовж 2010—2012 років прокладено гравійну дорогу, від автошляху Н09 з поворотом праворуч перед селом Залісся, що скоротило відстань до села зі Львова орієнтовно на 14 км.
В селі відсутнє асфальтне покриття. Через населений пункт проходить залізнична лінія, на якій розташований пасажирський однойменний зупинний пункт Підмонастир, який відкритий 1974 року[2]. Структурно поділяється залізничною колією та річкою Давидівка на дві частини.
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка про село сягає 1396 року[3]
Станом на 1914 рік в селі проживало 696 осіб. Землями в селі володів Роман Потоцький[4].
22 травня 1945 року підвідділ (чота) УПА командира «Довбні» з сотні УПА «Свободи» наскочив на станицю бандитів — ковпаківців в селі Підмонастир (Бібреччина), які тривалий час знущалися з населення околиці. Після знищення стійкового швидким приступом заатаковано будинок, в якому були злочинці. Після короткого опору вбито чотирьох і полонено трьох ковпаківців. Крім цього, знищено чотирьох ворожих прислужників[5].
Перекази[ред. | ред. код]
Згідно з переказами селян [6] монголо-татари брали село в облогу. Їхня мета була захопити два золоті дзвони, що знаходилися на дзвіниці монастиря. Щось пішло не за планом і монголи почали відступати. Хан Батий вирішив забути про золоті дзвони, але наказав спалити дзвіницю. Наказ був виконаний, але під час пожежі дерев'яний монастир завалився і дзвони скотилися в долину (село лежить в низині). У той час поряд із територією монастиря знаходилося торфовисько, а зараз на цьому місці покинутий піщаний кар'єр висотою приблизно 400 метрів. Є версія, що дзвони затонули в торфовищі. Були навіть геодезичні дослідження, але вони не дали жодних результатів.
Спорт[ред. | ред. код]
Підмонастир має власну футбольну команду ФК «Фенікс-Стефано». В селі є власне футбольне поле, яке використовується для проведення ігор та тренувань команди.
2021 року команда «Фенікс» стала півфіналістом кубка України серед аматорських команд[7].
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Полотнюк Євген (10 березня 1906, с. Підмонастир — 28 грудня 1943, Ворохта) — учасник українського національно-визвольного руху, чоловік Ірини Вільде.
- Керницький Іван (псевдо: Крилатий) (* 4 січня 1921, с. Підмонастир, Бібрецького повіту Львівського воєводства — † 16 лютого 1947, с. Гавареччина, Олеського району, Львівської області) — діяч ОУН, районовий провідник Бібреччини, один з організаторів куреня «Леви».
- Кучабський Володимир (1901—1945) — священник УГКЦ, катехит, науковець, письменник і редактор католицької преси.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Підмонастирі,(1905)
-
Цвинтар за церквою. Хрест на могилі січових стрільців.
-
Пам'ятка воїнам УПА
-
«Пам'ятка Даной Свободи» Хрест на відміну панщини в Австро-Угорщині
-
Церква
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 5 листопада 2016.
- ↑ Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- ↑ Острозька давнина. 2019. — Вип. 6. — С. 234—266. Богдан Смерека Старосільська маєтність у львівській землі руського воєводства: територія і населення у xvi—xviii століттях.
- ↑ Bigo,, Jan (1914). Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraj. Lwów. с. 151.
- ↑ Літопис УПА (1943—1952) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ Бакай Василь Ігорович. Короткий Опис села Підмонастир. За переказом Марії Мазурик(Мазуричка?)
- ↑ «Фенікс» не дійшов до фіналу // Нова Доба, № 17 (732), 2021-05-06.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підмонастир |
- Верховна Рада України. Облікова картка с. Підмонастир, Львівська область, Перемишлянський район[недоступне посилання з квітня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |