Піклорам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піклорам
Систематична назва 4-аміно-3,5,6-трихлоро-2-піридинкарбонова кислота
Інші назви Picloram
Tordon
Grazon
Ідентифікатори
Номер CAS 1918-02-1
Номер EINECS 217-636-1
KEGG C14310
Назва MeSH D03.066.707.523
ChEBI 34922
RTECS TJ7525000
SMILES C1(=C(C(=NC(=C1Cl)Cl)C(=O)O)Cl)N[1]
InChI InChI=1S/C6H3Cl3N2O2/c7-1-3(10)2(8)5(9)11-4(1)6(12)13/h(H2,10,11)(H,12,13)
Властивості
Молекулярна формула C6H3Cl3N2O2
Молярна маса 241,46
Зовнішній вигляд порошок від білого до вохряного кольору[2]
Тпл 218,5
Розчинність (вода) 430 мг·л−1[2]
Небезпеки
ГДК (Україна) Швейцарія: 10 мг·м−3 (пил)[3]
ЛД50 8200 мг·кг−1 (пацюк, орально)[4]
ГГС піктограми The exclamation-mark pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS)
ГГС запобіжних заходів P305+P351+P338
R-фрази R36/37
S-фрази S26, S36
Головні небезпеки H319
NFPA 704
0
0
0
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Піклорам — хлорпохідна піколінової кислоти, системний гербіцид із групи піридинів, використовується для контролю деревних рослин. Також ефективний проти широкого спектра широколистих бур'янів, хоча більшість трав стійкі до його дії[5].

Піклорам можна розпорошувати на листя, вводити у вигляді ін'єкцій, наносити на порізи рослин, або помістити біля основи рослини, де він може просочуватися до коріння. Поглинений листям, стеблом або корінням, піклорам поширюється по всій рослині.

Історія

[ред. | ред. код]

Піклорам спочатку розробила близько 1964 року компанія Dow Chemical у військових цілях (як дефоліант, тобто як хімічну зброю для знищення рослинності). Під час війни у В'єтнамі він входив до складу хімічної зброї Агент Вайт — суміші 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти (2,4-D) і піклораму (продається окремо як Tordon 101). Агент Вайт застосовувався, щоб підсилити дію Агента Оранж, раніше створеного британськими військовиками під час війни в Малайї. Значну кількість цих гербіцидів американські ВПС розбризкали в місцевих лісах (див. Операція «Ranch Hand»)[6].

Властивості

[ред. | ред. код]

Горючий порошок від білого до вохряного кольору, слабко розчиняється у воді (430 мг/л при 25 °С). За температури 190 °С починає розпадатися на хлористий водень, оксиди азоту, окис і двоокис вуглецю. За різними даними, речовина може зберігатися в ґрунті від двох до трьох років[2].

Використання

[ред. | ред. код]

Піклорам є селективним гербіцидом із системними властивостями, легко поглинається корінням і листям. Ефекти аналогічні ауксинам (наприклад, індол-3-оцтовій кислоті). Впливаючи на РНК і біосинтез білку, він порушує гормональний баланс рослини і може викликати проблеми поділу і подовження клітин. Типові симптоми: спотворення і спайки стебел і листя, деформації придаткових коренів.

Безпека

[ред. | ред. код]

Піклорам помірно токсичний для очей і лише злегка токсичний при попаданні на шкіру[5]. Немає задокументованих випадків отруєння людини піклорамом, тому симптоми гострого отруєння складно схарактеризувати.

Піклорам є найстійкішим зі своєї сім'ї гербіцидів[7]. Він не адгезується ґрунтом і може вимиватися в ґрунтові води, де його часто виявляють. Розкладається в ґрунті і воді переважно завдяки дії мікроорганізмів. У гідробіонтах накопичується слабо.

Садівникам, які використовують гній як добриво, слід переконатися, що тварини не паслися на пасовищі, обробленому піклорамом, оскільки препарат зберігає отруйну здатність навіть у гної.

Щодо професійного впливу, Управління з охорони праці встановило допустиму межу впливу в 15 мг/м3 загальної експозиції і 5 мг/м3 за респіраторної експозиції для восьмигодинної робочої зміни[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. PICLORAM
  2. а б в Шаблон:GESTIS.
  3. Шаблон:SUVA-MAK
  4. Extension Toxicology Network: Picloram Pesticide Information Profile, Pesticide Management Education Program, Корнелльський університет.
  5. а б Picloram Pesticide Information Profile [Архівовано 29 серпня 2020 у Wayback Machine.], Pesticide Management Education Program, Cornell University.
  6. Committee to Review the Health Effects in Vietnam Veterans of Exposure to Herbicides; Institute of Medicine. [1] — National Academies Press[en], 1994. — С. 89—90. — ISBN 978-0-309-55619-4. Архівовано з джерела 17 червня 2021
  7. Consumer Factsheet on: PICLORAM [Архівовано 29 вересня 2006 у Wayback Machine.], U.S. Environmental Protection Agency
  8. NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.], Centers for Disease Control and Prevention