Раффаеле Бореа Річчі д'Ольмо
| Раффаеле Бореа Річчі д'Ольмо | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Народження |
20 грудня 1857 Альбенга, Провінція Савона, Лігурія, Італія | ||||||||
| Смерть |
8 лютого 1942 (84 роки) Генуя | ||||||||
| Країна |
_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | ||||||||
| Звання | контрадмірал[d] | ||||||||
| Війни / битви | Італійсько-турецька війна 1911—12 | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Раффаеле Бореа Річчі д'Ольмо (італ. Raffaele Borea Ricci d'Olmo, 20 грудня 1857, Альбенга — 8 лютого 1942, Генуя) — італійський адмірал.
Біографія[ред. | ред. код]
Раффаеле Бореа Річчі народився 20 грудня 1857 року в місті Альбенга (Лігурія) у шляхетній родині. Він був двоюрідним братом Раффаеле Кадорна та родичем Марчелло Амеро д'Асте Стелла. Завдяки останньому він вирішив обрати військову кар'єру і протягом 1871—1875 років навчався у військово-морській школі в Генуї, закінчивши її у званні гардемарина.
Ніс службу на різних кораблях, зокрема на броненосцях «Палестро» та «Террібіле». Після отримання звання лейтенанта ніс службу на фрегатах «Вітторіо Емануеле», «Січіліа», командував міноносцями.
У 1902 році у званні капітана I рангу командував крейсером «Ельба». Протягом 1902—1904 років здійснив навколосвітній похід. У 1903 році перебував біля берегів Венесуели, де у складі міжнародних сил брав участь у блокаді під час Венесуельської кризи 1902—1903 років. У лютому 1904 року був свідком бою біля Чемульпо, яким розпочалась російсько-японська війна.
У наступні роки Раффаеле Бореа Річчі командував обороною острова Ла-Маддалена, надалі був начальником штабу Військово-морського департаменту Венеції, потім — Ла-Спеції. У 1909 році отримав звання контрадмірала.
З початком італійсько-турецької війни був призначений командувачем 2-ї морської ескадри, куди входили броненосці «Ре Умберто», «Сарденья» та «Січілія» (флагманський корабель). Ескадра здійснювала обстріли лівійського узбережжя та забезпечувала висадку десанту. За участь у війні удостоєний звання командора Савойського військового ордена.
5 жовтня 1911 року Раффаеле Бореа Річчі був призначений першим губернатором Італійської Триполітанії, проте через декілька днів передав цю посаду генералу Карло Канева.
У 1912 році отримав звання віцеадмірала. Був віцепрезидентом Верховної ради флоту (італ. Consiglio superiore di Marina), потім до 1915 року був командувачем військово-морського департаменту у Венеції, після чого вийшов у відставку.
Помер 8 лютого 1942 року в Генуї.
Нагороди[ред. | ред. код]
Італійські[ред. | ред. код]
Командор Савойського військового ордена
Командор Ордена Корони Італії
Офіцер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Пам'ятна медаль африканської кампанії
Золотий хрест за вислугу років
Іноземні[ред. | ред. код]
Кавалер ордена Почесного легіону (Франція)
Кавалер Ордена Данеброг
Джерела[ред. | ред. код]
- Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861—1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, ISBN 978-88-98485-95-6.
