Редькін Микола Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Редькін Микола Юхимович
Народження 6 грудня 1907(1907-12-06)
Мінеральні Води, Ставропольський край, РСФРР
Смерть 3 січня 1985(1985-01-03) (77 років)
Краснодар, РРФСР, СРСР
Поховання Слов'янський цвинтар (Краснодар)d
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора

Микола Юхимович Редькін (6 грудня 19073 січня 1985) — командир саперного взводу 30-го гвардійського саперного батальйону 26-ї гвардійської стрілецької дивізії 11-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту, гвардії лейтенант.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 6 грудня 1907 року в селищі Мінеральні Води, нині Ставропольського краю.

В Червону армію призваний у 1941 році. В 1942 році закінчив Вищу військово-інженерну школу. На фронті Другої світової війни з червня 1942 року. Воював на Закавказькому, Північно-Кавказькому, Прибалтійському, 1-му Прибалтійському, 3-му Білоруському фронтах.

Командир саперного взводу 30-го гвардійського саперного батальйону 26-ї гвардійської стрілецької дивізії, 11-ї гвардійської армії, 3-го Білоруського фронту гвардії лейтенант Микола Редькін особливо відзначився при визволенні Мінської області Білорусі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії лейтенанту Редькіну Миколі Юхимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

З 1946 року в запасі. Жив у Краснодарі. Доктор сільськогосподарських наук (1969 рік), професор (1970 рік). Помер 3 січня 1985 року.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Редькин, Николай Ефимович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 15 жовтня 2013.
  • Абшилава А. А. В боях за Родину. Сухуми, 1980.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Кубани славные сыны. Кн. 2. Краснодар, 1985.
  • Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984.
  • Цкитишвили К. В., Чинчилакашвили Т. Г. Герои Советского Союза из Грузии. Тб, 1981.