Розчин Тіроде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Розчин Тіроде — це збалансований водний розчин солей та глюкози, осмотичний тиск якого та концентрація іонів близькі до відповідних показників плазми крові; один із фізіологічних розчинів. Запропоновано у 1910 році американським фармакологом М. Тіроде[1].

Застосовується в медицині, у фізіології для вивчення діяльності тканин поза органами, для перфузії ізольованих органів.

Склад

[ред. | ред. код]

Склад розчину для теплокровних (37 °C)[2]:

Інгредієнт Вміст, %
NaCl 0,800
KCl 0,020
CaCl2 0,020
NaHCO3 0,010
MgCl2 0,010
NaH2PO4 0,005
Глюкоза 0,100

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тироде раствор. www.booksite.ru. Процитовано 16 грудня 2022.
  2. Head, S I; Stephenson, D G; Williams, D A (1 березня 1990). Properties of enzymatically isolated skeletal fibres from mice with muscular dystrophy. The Journal of Physiology. Т. 422, № 1. с. 351—367. doi:10.1113/jphysiol.1990.sp017988. ISSN 0022-3751. Процитовано 16 грудня 2022.