Романістан
Романістан, Ромастан або Романестан — назва передбачуваної держави для ромів[1][2][3].
СРСР[ред. | ред. код]
У 1925 році в СРСР циганськими активістами було піднято питання створення ромської автономії[4]. Керівництво Всеросійського союзу циган неодноразово ставило питання створення циганського національного району, який повинен розвинутися до циганської автономної республіки[5]. В рамках обговорення проєкту Конституції 1936 року піднімалося питання створення ромської національної радянської республіки[6]. Ідея створення ромської територіальної автономії в ті роки отримала деяку підтримку кочуючих ромів[7]. У 1936 році нарада Радою національностей ЦВК СРСР було прийнято рішення розпочати підготовчу роботу в напрямку створення циганської автономії. Було видано відповідну постанову Президії ВЦВК. Проводилися комплексне обстеження місць можливої національної освіти в Західно-Сибірському краї, а також ряд інших підготовчих робіт[5]. Розглядалося кілька територій в регіонах Поволжя, Уралу і Сибіру[8]. Організований в Куйбишевському краї Циганський колгосп «Неві бахт» («Нове щастя») передбачався як база для циганського району[9]. Зміна курсу радянської національної політики в 1937 році і відмова від районування за національною ознакою скасували плани по створенню ромської автономії[8].
1930-ті[ред. | ред. код]
У 1934 році Юзеф Квік попросив Лігу Націй надати ромам території в південній Африці, на території сучасної Намібії[10]. Михайло II запропонував створити таке утворення в Індії[11][12], яку він вважав «справжньою батьківщиною циганського роду»[13]. Михайло II також шукав місце для ромів в Африці[11], вважаючи Уганду особливо сприятливою для поселення[11][14]. Януш Квік, у свою чергу, бачив можливість державотворчої діяльності ромів на території Ефіопії, завойованої військами фашистської Італії[15][16]. Він також закликав надати ромам представництво в Лізі Націй[17]. Були також проєкти розміщення пропонованої ромської держави в Європі, наприклад на Поліссі[15].
1950-ті[ред. | ред. код]
На початку 1950-х лідери ромів звернулися до ООН з проханням створити власну державу в Бір-Тавілі, але їхню петицію було відхилено[1]. Створення такої держави також пропонували лідери Партії за повну емансипацію ромів Македонії (mac. Partija za Celosna Emancipacija na Romite od Makedonija, PCERM) у березні 1993 року[18][19][20].
Росія[ред. | ред. код]
В умовах пострадянської Росії в рамках нових політичних реалій ідея циганської автономії отримала інший, не територіальний вимір[21]: 1999 року[22] була створена громадська організація Федеральна національно-культурна автономія російських циган[21] з метою збереження циганської культури та надання підтримки ромами в їхній інтеграції в російське суспільство[23]. Освіта не дає ромам права на власну автономну територію, але закріплює за ними права малого народу[24].
Див. також[ред. | ред. код]
- Король циган, офіційний посередник і представник ромської громади перед владою певної країни чи території
- Сіонізм, рух, який призвів до створення єврейської держави
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б [1], James Minahan, "Nations Without States: A Historical Dictionary of Contemporary National Movements"
- ↑ [2], Małgorzata Kiełtyka, "Romowie. Bliscy czy dalecy? : realizacja zadań w ramach Rządowego Programu na Rzecz Społeczności Romskiej w Polsce = Roma people. Close or distant? : conducting tasks within the governmental Programme for Roma Community in Poland"
- ↑ The political use of writing among Romani activists, academics and writers. romarchive.eu (англ.).
- ↑ Марушиакова, Попов, 2022, с. 101.
- ↑ а б Марушиакова, Попов, 2022, с. 98.
- ↑ Марушиакова, Попов, 2022, с. 108.
- ↑ Марушиакова, Попов, 2022, с. 108—109.
- ↑ а б Каменских, Черных, 2022, с. 78.
- ↑ Каменских, Черных, 2022, с. 89.
- ↑ Verneuil de, 2016.
- ↑ а б в Marushiakova та Popov, 2021.
- ↑ Fosztó, 2003.
- ↑ Gontarek, 2021b.
- ↑ Adamczyk, 2014.
- ↑ а б Ficowski, 1985.
- ↑ Kapralski, 2008.
- ↑ Toninato, 2009.
- ↑ [3], Hugh Poulton, "The Roma in Macedonia: A Balkan Success Story?"
- ↑ [4], Charles Vance, Yongsun Paik, "Managing a Global Workforce: Challenges and Opportunities in International Human Resource Management"
- ↑ [5], Janusz Bugajski, "Political Parties of Eastern Europe: A Guide to Politics in the Post-communist Era: A Guide to Politics in the Post-communist Era"
- ↑ а б Марушиакова, Попов, 2022, с. 113.
- ↑ Деметер, 2017.
- ↑ Гуденкова, Ребышева, 2023, с. 11.
- ↑ Хрусталева, 2000.
