Сатара (князівство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

सतारा राज्य
князівство Сатара
1674 – 1848

Прапор Сатари

Прапор

Сатари: історичні кордони на карті
Сатари: історичні кордони на карті
Столиця Сатара
Релігії індуїзм
Форма правління монархія
магараджа Шахаджі
Історія
 - Засновано 1674
 - Ліквідовано 1848
Сьогодні є частиною Індія Індія

Сатарське князівство (*सतारा राज्य, 1674 —1848 роки) — держава на півострові Індостан, що утворилося в результаті тривалої війни з імперією Великих Моголів. Наприкінці XVII ст. деякий час було центром Імперії Маратха. В першій половині XVIII ст. перетворилося на другорядне князівство. У 1848 році приєднано до Британської Індії.

Історія

[ред. | ред. код]

Сатара спочатку являло собою невеличкий джаґір у володінням Біджапурського султанату. У 1638 році військовий очільник останнього, представник маловпливового роду Бхонсле — Шахаджі отримав його від султанів за вірну службу. У 1644 році його було передано Шиваджі Останній перетворив Сатару на військову базу у війнах з Біджапуром та Великими Моголами. Ця боротьба тривала протягом 1650-1670-х років. За цей час невеличке володіння перетворилося на значне князівство (з 1674 року) в південно-західній Індії, ставши зрештою основою і першою столицею Імперії Маратха.

Після смерті Шиваджі у 1680 році Сатара зазнала поразки від могольських військ. До того ж державу послабило протистояння нащадків Шиваджі. У 1707 році від спадкових володінь Бхонсле в князівстві Сатара відокремилася територія навколо Колхапуру, що стало незалежним князівством. До 1720-х років правителі Сатари продовжували носити титул чатрапаті (на кшталт імператора), намагаючись відновити свою владу над Імперією Маратха, проте програли боротьбу з пешвами з Пуни.

У 1731 році Варнійською угодою було остаточно закріплено розподіл князівства на Сатарське і Колхапурське. На той момент Бхонсле володіли невеличкою територією навколо Сатари. У 1749 році столицю імперії Маратха було перенесено до Пуни, а володарі Сатари залишилися титулярними очільниками імперії. Війська Сатари фактично підкорялися пешвам, а магараджа Сатари не відігравав суттєвої ролі.

Під час усіх війн з британцями сатарські війська були у складі військ пешви. У 1818 році після остаточної поразки маратхів (магараджа Сатари потрапив у полон, а саме місто Сатара пограбовано) у війнах з Британською Ост-Індською компанією Сатара втратила будь-яке значення. Втім вже у 1819 році князівство вимушено було визнати британський проекторат.

З цього моменту магараджі Сатари приділяли уваги лише внутрішнім справам. У 1848 році після смерті Шахаджі II, який не залишив прямих спадкоємців, відповідно до Доктрини виморочних володінь, князівство було конфісковано й увійшло до володінь Ост-Індської компанії, ставши першою жертвою цієї доктрини.

Володарі

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]