Сорочан Євгенія Григорівна

Сорочан Євгенія Григорівна
Народилася	4 березня 1922(1922-03-04) Бегрінешть, Флорештський район, Молдавська РСР, СРСР
Померла	невідомо
Країна	СРСР
Національність	молдаванка
Діяльність	політична діячка
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Євгенія Григорівна Сорочан (4 березня 1922(19220304), село Бегрінешть Сороцького повіту, Королівство Румунія, тепер Флорештського району, Молдова — ?, тепер Молдова) — радянська молдавська діячка, голова колгоспу «В'яца ноуе» Флорештського району Молдавської РСР. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 8-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 5—6-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960).

Життєпис

Народилася в бідній селянській родині.

З 1934 року працювала робітницею Флорештської тютюнової фабрики.

У 1944—1949 роках — бригадир, майстер цеху, начальник тарного цеху, сортувальник Флорештської тютюнової фабрики.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У 1949—1952 роках — голова виконавчого комітету Багринештської сільської ради депутатів трудящих Флорештського району; помічник начальника політвідділу по роботі серед жінок Маркулештської машинно-тракторної станції (МТС) Флорештського району.

З 1952 року — голова колгоспу «28 червня» Флорештського району.

У 1955 році закінчила Республіканську партійну школу при ЦК КП Молдавії в місті Кишиневі.

У 1955—1968 роках — голова колгоспу «В'яца ноуе» Флорештського району Молдавської РСР.

Під керівництвом Євгенії Сорочан колгосп став передовим господарством району, рік у рік отримував добрі врожаї сільськогосподарських культур, домагаючись високої продуктивності громадського тваринництва, перевиконуючи плани продажу державі сільськогосподарської продукції.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1960 року в ознаменування 50-річчя Міжнародного жіночого дня, за видатні досягнення у праці та особливо плідну громадську діяльність Сорочан Євгенії Григорівні присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».

У 1968—1974 роках — директор племінного радгоспу «Березівський» села Березки Новоаненського району Молдавської РСР.

У 1974—1979 роках — голова «Молдплемживоб'єднання».

З 1979 року — на пенсії в Молдавській РСР.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960)
• орден Леніна (7.03.1960)
• орден Жовтневої революції (8.04.1971)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (15.02.1957; 30.04.1966)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Молдавської РСР

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР 5-го созыва. Москва, 1959 (рос.)