Соціальний підприємець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соціальний підприємець — центральна діюча особа соціального підприємництва, від особистісних соціально-психологічних якостей якої залежить успіх соціального підприємства.

Якості та навички

[ред. | ред. код]

Формування уявлення про соціального підприємця, як і про соціальне підприємництво, введення в обіг та популяризацію цих понять приписують Біллу Дрейтону[en], американському менеджеру, голові некомерційного фонду «Ашока: Інновації для суспільства» (1980). Широко відомий його вислів про соціальних підприємців:

Соціальні підприємці не задовольняються лише тим, щоб дати рибу або навчити як ловити рибу. Вони не заспокояться, поки не здійснять революцію в рибній промисловості[1][2].

— Білл Дрейтон, Leading Social Entrepreneurs Changing the World

Білл Дрейтон вказує, що соціальних підприємців дуже мало: на кожну тисячу творчих, альтруїстичних і енергійних людей, — не більше одного, хто налаштований і готовий змінювати саме всю цільову область, а не просто домагатися поставленої мети.

Соціальний підприємець може створювати і управляти як комерційними, так і некомерційними організаціями, але їх існування обумовлено виконанням певної соціальної місії. Для проведення необхідних соціальних змін індивіду необхідно володіти ініціативністю і волею відстоювати інтереси інших людей[3].

Особисті якості, що відрізняють соціального підприємця від звичайного підприємця[4]:

  • просоціальна поведінка — турбота про добробут і права інших людей, прагнення принести їм ту чи іншу вигоду,
  • громадянська вмотивованість — готовність надавати підтримку своїй організації, виходячи за рамки службового обов'язку (ця якість важлива в більшій мірі для корпоративного соціального підприємництва[en]),
  • проактивність особистості — здатність брати ініціативу в свої руки для зміни обставин в кращу сторону.

Необхідні для соціального підприємця навички включають[5]:

  • трансформаційні навички — лідерство, командоутворення, управління змінами;
  • трансакційні навички — організація ефективної команди, контроль за роботою добровольців і утримання їх,
  • навички громадської роботи — самонавчання, пошук зацікавленої сторони і робота з її представниками, маркетинг.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. М. Баталина, А. Московская, Л. Тарадина. Обзор опыта и концепций социального предпринимательства с учетом возможностей его применения в современной России : [рос.]. — Москва, 2007.
  2. Ashoka: Innovators for the Public (annual report 2013) (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2014. Процитовано 21 квітня 2015.
  3. Жильцова, Егорова, 2015, с. 184.
  4. Жильцова, Егорова, 2015, с. 187—188.
  5. Жильцова, Егорова, 2015, с. 188—189.

Література

[ред. | ред. код]