Старик Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Петрович Старик
Народився 1 квітня 1959(1959-04-01) (65 років)
м. Чернівці
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Чернівці
Діяльність журналіст, публіцист, перекладач
Галузь журналістика[1], публіцистика[1], переклади з польськоїd[1], переклади з французькоїd[1] і translation from Polishd[1]
Відомий завдяки як громадсько-політичний та культурний діяч
Alma mater Чернівецький державний університет
Знання мов українська[1], польська[1] і французька[1]
Посада голова товариства «Український Народний Дім у Чернівцях»
Нагороди

Володимир Петрович Старик (нар. 1 квітня 1959, м. Чернівці) — фізик, громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст, перекладач, публіцист,

Біографія[ред. | ред. код]

Член Спілки журналістів України1993).
Володіє українською, англійською, німецькою, польською та російською мовами.

Громадська, культурна та політична діяльність[ред. | ред. код]

Творча діяльність[ред. | ред. код]

  • Публікації з історії Буковини, українського національно-визвольного руху;
  • Дослідження про Ірину Вільде, рід Воробкевичів, Паїсія Величковського, Манявського Скиту тощо;
  • Монографія «Буковинський курінь у боротьбі за українську державність 1918-1941-1944» (у співавторстві, 1995)[2];
  • Переклад з польської мови роману Є. Єнджеєвича «Українські ночі або родовід генія» (1986) та повісті С. Шмаглевської «Біла троянда» (1990);
  • Ініціювання та упорядкування перевидань в Україні «Прокляті роки» Юрія Клена (1990), «Історія Буковини» А. Жуковського в 2-х томах (Чернівці, 1991—1994), «Шипинці: Мистецтво та знаряддя неолітичного селища» О.Кандиби (2004) ;
  • Монографія «Бажаємо до України» в співавторстві) (Одеса: Маяк, 2009)[3];
  • Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914—1921 (Чернівці: Прут, 2009)[4]
  • Між націоналізмом і толерантністю) (Чернівці: Прут, 2009)[5]
  • Монографія «Змагання за українську державність на Буковині (1914—1921 рр.)» в співавторстві) (Чернівці, 2009)[6];
  • Чернівці мультикультурні (Чернівці, 2012)[7]
  • Упорядник і співавтор книжки Любомири Старик «Радиші. Історія одного Чернівецького роду» (Чернівці, 2012)[8]
  • Переклад з французької мови повісті Ж. Сіменона «Меґре гнівається» (Чернівці, 2016)

Нагороди[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Володимир Старик народився в сім'ї викладачів Чернівецького державного університету: мати — Любомира Костянтинівна, доцент загальнотехнічного факультету; батько — Петро Михайлович, професор фізичного факультету.
Дружина Оксана Степанівна Воєвідка — доцент Чернівецького національного медичного університету.
Дочка Надія Володимирівна — магістрант Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Czech National Authority Database
  2. Андрій Дуда, Володимир Старик. Буковинський Курінь в боях за Українську Державність: 1918-1941-1944. exlibris.org.ua. Процитовано 26 січня 2016.
  3. Хочемо до України! (укр.). Volodymyr Staryk.
  4. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914-1921 (укр.). Volodymyr Staryk.
  5. Між націоналізмом і толерантністю (укр.). Volodymyr Staryk.
  6. Змагання за українську державність на Буковині (1914-1921 рр.). Документи і матеріали (укр.). Volodymyr Staryk. 1 січня 2009. ISBN 9789662390001.
  7. Чернівці мультикультурні (англ.). Volodymyr Staryk. ISBN 9789664070468.
  8. Радиші. Історія одного шубранецького роду (укр.). Volodymyr Staryk.

Джерела[ред. | ред. код]