Стенжиця-Надвепшанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Стенжиця-Надвепшанська
пол. Stężyca Nadwieprzańska


Координати 51°02′33″ пн. ш. 23°08′24″ сх. д. / 51.04250000002777199° пн. ш. 23.14000000002777924° сх. д. / 51.04250000002777199; 23.14000000002777924Координати: 51°02′33″ пн. ш. 23°08′24″ сх. д. / 51.04250000002777199° пн. ш. 23.14000000002777924° сх. д. / 51.04250000002777199; 23.14000000002777924

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Красноставський повіт
Гміна Красностав
Населення 237 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 82
Поштовий індекс 22-300
Автомобільний код LKS (Гміна Красностав)
SIMC 0104449
GeoNames 758174
OSM r6860239  ·R
Стенжиця-Надвепшанська. Карта розташування: Польща
Стенжиця-Надвепшанська
Стенжиця-Надвепшанська
Стенжиця-Надвепшанська (Польща)
Стенжиця-Надвепшанська. Карта розташування: Люблінське воєводство
Стенжиця-Надвепшанська
Стенжиця-Надвепшанська
Стенжиця-Надвепшанська (Люблінське воєводство)
Мапа
Див. також: Стенжиця
Див. також: Стужиця

Стужиця[2][3], або Стенжиця-Надвепшанська (пол. Stężyca Nadwieprzańska) — село в Польщі, у гміні Красностав Красноставського повіту Люблінського воєводства. Населення — 237 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали одні греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].

У 1938 році, під час польської акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші, місцева українська церква переведена на римо-католицтво[3]. Під час Другової світової війни у церкві ненадовго відновлене українське богослужіння та діяла українська школа[3]. У 1940—1944 роках польські шовіністи вбили в селі 18 українців[5].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 120 17 80 23
Жінки 117 17 60 40
Разом 237 34 140 63

Особистості[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022.
  3. а б в Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 352. (пол.)
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 370. (рос. дореф.)
  5. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  7. Русин В. І. Ковальчук Іван Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.