Суперсерія Канада — СРСР (1972)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суперсерія 1972
Загальні відомості
Час проведення: 2—28 вересня 1972
Кількість команд: 2 (СРСР, Канада)
Міста проведення: Монреаль, Торонто,
Вінніпег, Ванкувер, Москва
Призери
Переможець:  Канада — 4 перемоги
Друге місце:  СРСР — 3 перемоги
Статистика турніру
Зіграно матчів: 8
Закинуто голів: 63
Бомбардир: Філ Еспозіто 13 (7+6)
Олександр Якушев 11 (7+4)


Суперсерія СРСР — Канада (НХЛ) 1972 (англ. Summit Series, Super Series; фр. Série du siècle) — серія з 8 товариських хокейних матчів між збірними СРСР і Канади які пройшли у 1972 році[1].

Предумови

[ред. | ред. код]

Зустрічі між радянськими і канадськими хокеїстами беруть свою історію з 1954 року, з матчів на чемпіонаті світу в Стокгольмі. З того часу неодноразово організовувалися турне збірної СРСР по Канаді і збірної Канади у СРСР. Проте, все це були ігри з аматорськими командами, в яких іноді виступали екс-професіонали з клубів НХЛ. У січні 1969 року збірна СРСР в турне по Канаді в 10 зустрічах здобула 10 перемог, причому 9 зустрічей були саме проти канадської збірної, в складі якої були лише хокеїсти аматори.

Після цих успіхів на рівні керівництва ІІХФ почало обговорюватися питання про участь професіоналів з Канади в чемпіонатах світу. Планувалося, що в 1970 році чемпіонат світу пройде в Канаді і в ньому зможуть взяти участь професійні гравці, але не з числа основних команд НХЛ. Причиною ставали відмінності у правилах гри, а 1969 року (ІІХФ) санкціонував зміну в хокейних правилах, які дозволяли вести силову боротьбу по всьому майданчику. Також Міжнародний олімпійський комітет був проти спільного виступу хокеїстів аматорів та професіоналів. І лише навесні 1972 року під час чемпіонату світу з хокею 1972 року в Чехословаччині, були досягнуті домовленість провести 8 матчів — по чотири в Канаді і в СРСР. Також зазначалося, що тренери в домашньому матчі отримають в своє розпорядження по 35 гравців, а в гостях — по 30, що на кожну гру можна буде виставляти по 19 хокеїстів, в тому числі двох воротарів. Домашні матчі канадці будуть грати в червоних сорочках, а гості — в білих, а в Москві — навпаки. Головним досягненням була можливість участі професійних хокеїстів (НХЛ) хоча участь їх була під питанням. У підсумку, влітку 1972 генеральний секретар Федерації хокею Канади Гордон Джукс на конгресі ІІХФ в Мамаї передав стартовий список гравців, де були тільки професіонали. В середині липня того ж року сторони остаточно домовилися, що ігри пройдуть у вересні.

Підготовка до серії

[ред. | ред. код]

Хокеїсти почали наполегливі тренування з 1 липня. Склад команди СРСР був оптимальний, у списки гравців СРСР не потрапив Анатолій Фірсов (триразовий олімпійський чемпіон — кращий бомбардир команди кінця 1960-х років), який відмовився грати під керівництвом Всеволода Боброва, який не взяв його на чемпіонат світу 1972 року.

У канадців зі складом виникли проблеми. В зв'язку з конфліктом між Національною хокейною лігою і Всесвітньою хокейною асоціацією не міг зіграти багаторічний лідер «Чикаго Блекгокс» Боббі Галл, один з найнебезпечніших канадських нападників, який на той момент вже підписав контракт з клубом ВХА «Вінніпег Джетс». Через аналогічної проблеми в збірну не потрапили Джеррі Чіверс, Жан-Клод Трамбле і Дерек Сендерсон. До тренувань збірна Канади вимушено приступила тільки в серпні.

Ситуація довкола товариської зустрічі підігрівалась журналістами, що спричинила великий резонанс. В Радянському Союзі дуже побоювалися цієї зустрічі через політичні мотиви і перед командою ставились цілі з обов'язковою перемогою над канадськими професіоналами. У Канаді навпаки впевненість у гравцях (НХЛ) і віра в їх хокейний геній була занадто перевищеною. Як признався Іван Курнуайе, «Всі нам розповідали: не хвилюйтеся, ви їх легко обіграєте. Тренувалися ми упівсили, по суті, до майбутніх зустрічей готувалися не кращим чином „[2]

Канада

[ред. | ред. код]

Перший матч

[ред. | ред. код]
2 вересня 1972
Канада 3 : 7 СРСР
Еспозіто (Маховлич, Бергман) GOAL 00:30
Хендерсон (Кларк) GOAL 06:20
Кларк (Елліс) GOAL 48:22
GOAL 11:40 Зимін (Якушев)
GOAL 17:28 Петров (Михайлов, мен.)
GOAL 22:40 Харламов (Мальцев),
GOAL 30:18 Харламов (Мальцев)
GOAL 53:22 Михайлов (Блинов)
GOAL 54:37 Зимін
GOAL 58:37 Якушев (Шадрін)
Канада «Монреаль Форум» (Монреаль)
Глядачів: 18 188
Арбітр:  Лен Ганьон (США), Горд Лі (США)


Другий матч

[ред. | ред. код]
4 вересня 1972
Канада 4 : 1 СРСР
Еспозіто (Парк,) GOAL 27:14
Іван Курнуає GOAL 41:19
П.Маховлич GOAL 46:47
Ф.Маховлич GOAL 48:59
GOAL 45:53 Якушев
Канада «Мейпл Ліфс Гарденс» (Торонто)
Глядачів: 16 485
Арбітр:  Стів Даулінг (США), Френк Ларсен (США)

Третій матч

[ред. | ред. код]
6 вересня 1972
Канада 4 : 4 СРСР
Канада «Вінніпег Арена» (Вінніпег)
Глядачів: 9 800
Арбітр:  Лен Ганьон (США), Горд Лі (США)

Четвертий матч

[ред. | ред. код]
8 вересня 1972
Канада 3 : 5 СРСР
Канада «Пасифік Колізеум» (Ванкувер)
Глядачів: 15 570
Арбітр:  Лен Ганьон (США), Горд Лі (США)

П'ятий матч

[ред. | ред. код]
22 вересня 1972
СРСР 5 : 4 Канада
СРСР Палац спорту (Москва)
Глядачів: 15 000 (3000 з них канадські вболівальники)
Арбітр: Уве Дальберг (Швеція)[3], Рудольф Батя[ru] (ЧССР)

Шостий матч

[ред. | ред. код]
24 вересня 1972
СРСР 2 : 3 Канада
СРСР Палац спорту (Москва)
Глядачів: 15 000 (3000 з них канадські вболівальники)
Арбітр:  Франц Баадер (ФРГ), Йозеф Компалла[en] (ФРН)

Сьомий матч

[ред. | ред. код]
26 вересня 1972
СРСР 3 : 4 Канада
СРСР Палац спорту (Москва)
Глядачів: 15 000 (3000 з них канадські вболівальники)
Арбітр:  Уве Дальберг (Швеція), Рудольф Батя (ЧССР)

Восьмий матч

[ред. | ред. код]
28 вересня 1972
СРСР 5 : 6 Канада
СРСР Палац спорту (Москва)
Глядачів: 15 000 (3000 з них канадські вболівальники)
Арбітр:  Рудольф Батя (ЧССР), Йозеф Компалла (ФРН)

Статистика

[ред. | ред. код]

У складі збірної Канади виходили на лід представники таких клубів:

Чемпіонат Кількість
гравців
Команда
НХЛ Канада 6 «Монреаль Канадієнс»
НХЛ США 5 «Бостон Брюїнс»
НХЛ США 5 «Нью-Йорк Рейнджерс»
НХЛ США 5 «Чикаго Блекгокс»
НХЛ США 4 «Детройт Ред Вінгз»
НХЛ Канада 3 «Торонто Мейпл Ліфс»
НХЛ США 2 «Баффало Сейбрс»
НХЛ США 2 «Міннесота Норт-Старс»
НХЛ США 1 «Філадельфія Флаєрс»

шість гравців які були заявлені у складі команди але не виходили на лід: (захисники) № 38 Браян Гленні; № 37 Жоселін Гевремон; № 32 Дейл Таллон; № 4 Боббі Орр; (нападники) № 34 Марсель Діонн; № 36 Рік Мартін.

У складі Збірна СРСР з хокею із шайбою виходили на лід представники таких клубів:

Чемпіонат Кількість
гравців
Команда
СРСР СРСР 13 ЦСКА (Москва)
СРСР СРСР 7 «Спартак» (Москва)
СРСР СРСР 4 «Крила Рад» (Москва)
СРСР СРСР 2 «Динамо» (Москва)
СРСР СРСР 1 СКА (Ленінград)

Склади команд

[ред. | ред. код]
Канада
Н Гравець Команда Проведено матчів
Воротарі
35 КанадаСША Тоні Еспозіто «Чикаго Блекгокс» 4
1 Канада Кен Драйден «Монреаль Канадієнс» 4
27 Канада Едді Джонстон «Бостон Брюїнс» -
Захисники
5 Канада Бред Парк «Нью-Йорк Рейнджерс» 8
2 Канада Гері Бергмен «Детройт Ред Вінгз» 8
17 Канада Білл Вайт «Чикаго Блекгокс» 7
25 Канада Гі Лапойнт «Монреаль Канадієнс» 7
3 Канада Пет Степлтон «Чикаго Блекгокс» 7
23 Канада Серж Савар «Монреаль Канадієнс» 5
16 Канада Род Силінг[en] «Нью-Йорк Рейнджерс» 3
24 Канада Дон Оурі «Бостон Брюїнс» 2
24 Канада Міккі Редмонд Детройт Ред Вінгз 1
Нападники
7 Канада Філ Еспозіто «Бостон Брюїнс» 8
19 Канада Пол Гендерсон Торонто Мейпл Ліфс 8
28 Канада Боббі Кларк «Філадельфія Флаєрс» 8
14 Канада Іван Курнуає «Монреаль Канадієнс» 8
6 Канада Рон Елліс Торонто Мейпл Ліфс 8
20 Канада Пітер Маховлич «Монреаль Канадієнс» 7
8 Канада Род Жильбер «Нью-Джерсі Девілс» 6
27 Канада Френк Маховлич «Монреаль Канадієнс» 6
22 Канада Жан-Поль Парізе «Міннесота Норт-Старс» 6
18 Канада Жан Ратель «Нью-Джерсі Девілс» 6
15 Канада Денніс Галл «Чикаго Блекгокс» 4
9 Канада Білл Голдсворті «Міннесота Норт-Старс» 3
33 Канада Жильбер Перро «Баффало Сейбрс» 2
14 Канада Вейн Кешмен «Бостон Брюїнс» 2
21 Канада Стен Микита «Чикаго Блекгокс» 2
15 Канада Ред Беренсон[en] «Детройт Ред Вінгз» 2
11 Канада Вік Гетфілд «Монреаль Канадієнс» 2
Тренерський штаб
Головний тренер:Гаррі Сінден
Тренер:Джон Фергюсон
СРСР
Н Гравець Команда Проведено матчів
Воротарі
20 СРСР Владислав Третьяк ЦСКА (Москва) 8
1 СРСР Віктор Зінгер Спартак (Москва) -
27 СРСР Олександр Сидельников «Крила Рад» (Москва) -
Захисники
3 СРСР Володимир Лутченко ЦСКА (Москва) 8
7 СРСР Геннадій Циганков ЦСКА (Москва) 8
4 СРСР Віктор Кузькін ЦСКА (Москва) 7
2 СРСР Олександр Гусєв ЦСКА (Москва) 6
25 СРСР Юрій Ляпкін Спартак (Москва) 6
5 СРСР Олександр Рагулін ЦСКА (Москва) 6
6 СРСР Валерій Васильєв «Динамо» (Москва) 5
26 СРСР Євген Паладьєв Спартак (Москва) 3
14 СРСР Юрій Шаталов «Крила Рад» (Москва) 2
Нападники
15 СРСР Олександр Якушев Спартак (Москва) 8
19 СРСР Володимир Шадрін Спартак (Москва) 8
16 СРСР Володимир Петров ЦСКА (Москва) 8
13 СРСР Борис Михайлов ЦСКА (Москва) 8
10 СРСР Олександр Мальцев «Динамо» (Москва) 8
22 СРСР В'ячеслав Анісін «Крила Рад» (Москва) 7
17 СРСР Валерій Харламов ЦСКА (Москва) 7
18 СРСР Володимир Вікулов ЦСКА (Москва) 6
12 СРСР Євген Мішаков ЦСКА (Москва) 6
9 СРСР Юрій Блінов ЦСКА (Москва) 5
30 СРСР Олександр Волчков ЦСКА (Москва) 3
23 СРСР Юрій Лебедєв «Крила Рад» (Москва) 3
27 СРСР Олександр Бодунов «Крила Рад» (Москва) 3
11 СРСР Євген Зимін Спартак (Москва) 2
29 СРСР Олександр Мартинюк Спартак (Москва) 1
21 СРСР В'ячеслав Солодухін СКА (Ленінград) 1
8 СРСР В'ячеслав Старшинов Спартак (Москва) 1
Тренерський штаб
Головний тренер: Всеволод Бобров
Тренер: Борис Кулагін

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 17 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. 30 ЛЕТ ВЕЛИКОЙ СУПЕРСЕРИИ• КАК ВСЕ НАЧИНАЛОСЬ• “СТРАШИЛКА” ДЛЯ СБОРНОЙ СССР• ТРЕТЬЯКА СЧИТАЛИ СЛАБЫМ ВРАТАРЕМ• ПЕРВЫЙ МАТЧ• ПОМОГ “РОДНОЙ” МОНРЕАЛЬ. sport-express.ru (рос.). Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  3. Уве Дальберг: Потерянная игра (рос.)