Сім сестер (нафтові компанії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сім сестер — термін, запроваджений в 1950-х роках Енріко Маттеї, тодішнім главою італійської державної нафтової компанії Eni, щодо семи нафтових компаній, які домінували у світовій нафтовій промисловості з середини 1940-х до 1970-х років. До складу групи входили: British Petroleum, Exxon, Gulf Oil, Mobil, Royal Dutch Shell, Chevron і Texaco[1][2].

У 1973 році члени картелю «Семи сестер» контролювали 85 % світових запасів нафти, але в останні десятиліття домінування цих компаній і їх наступників зменшилася через зростаючий вплив іншого картелю — ОПЕК, а також державних нафтових компаній в країнах з економікою, що розвивається[1][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б The new Seven Sisters: oil and gas giants dwarf western rivals, by Carola Hoyos, Financial Times. 11 March 2007
  2. Business: The Seven Sisters Still Rule. Time. 11 вересня 1978. Архів оригіналу за 13 квітня 2009. Процитовано 24 жовтня 2010.
  3. Shaky industry that runs the world. The Times (South Africa). 24 січня 2010. Архів оригіналу за 27 січня 2010. Процитовано 26 жовтня 2010.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ammann, Daniel. The King of Oil: The Secret Lives of Marc Rich. — New York : St. Martin‘s Press[en], 2009. — ISBN 0-312-57074-0.
  • Anthony Sampson. The Seven Sisters: The Great Oil Companies and the World They Shaped. New York: Viking Press, 1975. ISBN 0-553-20449-1.
  • Daniel Yergin. The Prize: The Epic Quest for Oil, Money, and Power. New York: Simon & Schuster, 1991
  • Stefano Beltrame, «Mossadeq.L'Iran, il petrolio, gli Stati Uniti e le radici della Rivoluzione Islamica», Rubbettino, 2009. ISBN 978-88-498-2533-6.
  • Nico Perrone. Obiettivo Mattei: Petrolio, Stati Uniti e politica dell' ENI (Target Mattei: Oil, United States and ENI Policy). Rome: Gamberetti, 1995
  • Nico Perrone. Enrico Mattei. Bologna: il Mulino, 2001