Тан Еньбо
| Тан Еньбо | |
|---|---|
| кит. 湯恩伯 | |
 | |
| Народження |
20 вересня 1898 Уі, Чжецзян, Китай |
| Смерть |
29 червня 1954 (55 років) Токіо, Японія |
| Країна |
.svg){kind=small} Династія Цін Тайвань |
| Приналежність |
Китайська Республіка |
| Освіта | Військова академія армії Японії |
| Роки служби | 1926-1954 |
| Партія | Гоміндан |
| Звання | Генерал |
| Командування | 13ий підрозділ, 20а Армія, 3ій фронт |
| Війни / битви | Battle of Taierzhuangd |
| Нагороди | Орден Синього неба і Білого сонця |
 Тан Еньбо у Вікісховищі | |
Тан Еньбо (кит. трад. 湯恩伯, упр. 汤恩伯, пиньїнь: Tāng Énbó, палл.: Тан Ень-бо) — генерал Гоміньдану в Китаї. Поряд з Ху Цзуннанем і Сюе Юе, Тан був одним з генералів, які брали участь у Другій японсько-китайській війни.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки та війна з Японією[ред. | ред. код]
Народився Тан Еньбо в 1898 році в Уї (провінція Чжецзян). Він був випускником військової академії імператорської армії Японії, і тому був добре знайомий з тактикою свого японського супротивника під час Другої японсько-китайської війни. Його опір японським військам був неефективним, але це було не через нього особисто, а через політичну ситуацію в Китаї: Чан Кайши відправляв війська на битви з японськими загарбниками, так як боровся з комуністами. Будь-яка обмеженість у військах або бойовій техніці, давали будь-якому командиру великі труднощі в боротьбі з переважаючим противником, і Тан Еньбо не став винятком. Крім того, в цей важкий час стратегічні плани виглядали успішно на папері, рідко матеріалізувалися настільки ж вдало на поле бою, перш за все, з огляду на те, що місцеві воєначальники були зацікавлені в збереженні своїх сил. Тан зробив великий внесок в перемогу в битві за Тайерчжуан, він не був в силах зупинити японський напад в 1944 році (Операція «Іті-Го»), втративши 37 населених пунктів протягом 36 днів.
Громадянська війна[ред. | ред. код]
Після Другої світової війни, Тан Еньбо брав участь в боротьбі проти комунізму. Він був нерішучий через перші поразки в Китайській громадянській війні, але незабаром кілька перемог переконали його рішуче слідувати за Чан Кайши і залишитися з Гоміньданом. Тан Еньбо передав Чану Кайши інформацію про те, що його вчитель Чень І попросив його звернутися до комуністів. Чень був потім заарештований і згодом був страчений в Мачандіне (Тайбей) 18 червня 1950 року і був похований в Угу (Тайбей).
Наслідками цих подій стало те, що Тан Еньбо втратив довіру Чан Кайші. Тан готувався бігти в Японію, попросивши його наближених Вана Веньчена (王文成) і Лун Цзюляна (龙 佐 良), щоб ті знайшли будинок в Японії.
Смерть[ред. | ред. код]
У липні 1949 року Ван Веньчен і Лун Цзюлян придбали особняк в передмісті Токіо. 2 лютого 1950 року Рейтер в японських новинах стверджував, що Чан Кайши придбав особняк в передмісті Токіо для високопоставленого китайського чиновника. Ходили чутки, що Тан політичний ворог Гоміньдану. Чан Кайши з цього приводу заявив: «Не дивно, що наша поразка була такою стрімкою, в Шанхаї і на південно-східному узбережжі, - він (Тан Еньбо) вже був готовий бігти!».
Пізніше Тан Еньбо захворів і був відправлений на лікування. Однак, він загинув в результаті операції в Токіо. Повідомлялося, що в ході цієї операції Тан відчував нестерпні болі і кричав, не дивлячись на анестезію. Гоміньдан і КНР заявили, що Тан був убитий японськими лікарями через загибель їхніх родичів в японсько-китайській війні.
Військова кар’єра[ред. | ред. код]
- 1932 рік — Генерал, командування 89-ю дивізією на Хенані [1]
- 1937 рік — Головнокомандувач Тайюаньською Штаб-квартирою [1]
- 1937—1938 роки — Генерал, командування XIII корпусу [1]
- 1937—1938 роки — Генерал, Генерал, командування 20-ю армією [1]
- 1938—1940 роки — Головнокомандувач 31-ю групою армії [1]
- 1944 рік — Заступник Головнокомандувача 1-го фронту [1]
- 1944 рік — Заступник Головнокомандувача 4-го фронту [1]
- 1944—1945 роки — Головнокомандувач 3-го фронту [1]
- 1949 рік — Головнокомандувач оборони Шанхая [1]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Tang Enbo, на generals.dk
- Zhu, Zongzhen and Wang, Chaoguang, Liberation War History, 1st Edition, Social Scientific Literary Publishing House in Beijing, 2000, ISBN 7-80149-207-2 (set)
- Zhang, Ping, History of the Liberation War, 1st Edition, Chinese Youth Publishing House in Beijing, 1987, ISBN 7-5006-0081-X (pbk.)
- Jie, Lifu, Records of the Libration War: The Decisive Battle of Two Kinds of Fates, 1st Edition, Hebei People's Publishing House in Shijiazhuang, 1990, ISBN 7-202-00733-9 (set)
- Literary and Historical Research Committee of the Anhui Committee of the Chinese People's Political Consultative Conference, Liberation War, 1st Edition, Anhui People's Publishing House in Hefei, 1987, ISBN 7-212-00007-8
- Li, Zuomin, Heroic Division and Iron Horse: Records of the Liberation War, 1st Edition, Chinese Communist Party History Publishing House in Beijing, 2004, ISBN 7-80199-029-3
- Wang, Xingsheng, and Zhang, Jingshan, Chinese Liberation War, 1st Edition, People's Liberation Army Literature and Art Publishing House in Beijing, 2001, ISBN 7-5033-1351-X (set)
- Huang, Youlan, History of the Chinese People's Liberation War, 1st Edition, Archives Publishing House in Beijing, 1992, ISBN 7-80019-338-1
- Liu Wusheng, From Yan'an to Beijing: A Collection of Military Records and Research Publications of Important Campaigns in the Liberation War, 1st Edition, Central Literary Publishing House in Beijing, 1993, ISBN 7-5073-0074-9
- Tang, Yilu and Bi, Jianzhong, History of Chinese People's Liberation Army in Chinese Liberation War, 1st Edition, Military Scientific Publishing House in Beijing, 1993 – 1997, ISBN 7-80021-719-1 (Volume 1), 7800219615 (Volume 2), 7800219631 (Volume 3), 7801370937 (Volume 4), and 7801370953 (Volume 5)