Театрофон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Театрофон (Théâtrophone) — система Клемана Адера для стереофонічної передачі оперних і театральних вистав через телефон.

Уперше представлений у Парижі у 1881. Комерційне виробництво театрофону тривало у Парижі в 1890-1932, з пропозицією передачі церковних богослужінь (Gottesdiensten) та останніх новин. Таким чином Театрофон став технічним попередником трансляцій. [1] Інші підприємці перейменовували технічні та ринкові моделі театрофону. Таким чином, ця система стала відома у Великій Британії в 1895 під назвою «Електрофон», який був поширений, в основному, в 1910-і і був досить успішним.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Robert Hawes: Radio Art. Green Wood Publishing, London 1991, ISBN 1-872532-29-2, S. 24.

Література

[ред. | ред. код]
  • Danièle Laster: Splendeurs et misères du "théâtrophone" . In: Romantisme Nr. 41, 1983, S. 74-78. (Französisch)
  • Karl Väinö Tahvanainen: Stereofonisk musik per telefon, ursprünglich publiziert in Jan-Erik Petersson (Red. ): Tekniska museets årsbok, Daedalus, Stockholm 1987. (schwedisch)
  • Carolyn Marvin: When Old Technologies Were New: Подумайте про електронну комунікацію в останньому Nineteenth Century, Oxford University Press, New York 1988, ISBN 0-19-504468-1, S. 209-212. (englisch)
  • Catherine Bertho-Lavenir: Innovation technique et société du spectacle: le théâtrophone à l'Exposition de 1889 . In: Le Mouvement social No. 149, 1989, S. 59-69. (Französisch)
  • Tim Crook: Radio Drama . Routledge, London 1999, ISBN 0-415-21602-8, S. 15-20. ( english )
  • Paul Collins: Theatrophone - the 19th-century iPod . In: New Scientist, Nr. 2638, 12. Januar 2008. ( english )

Посилання

[ред. | ред. код]