Текуча (Уманський район)
| село Текуча | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Рада | Ладижинська сільська рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1732 |
| Перша згадка | 1732 (292 роки) |
| Населення | ▼930 |
| Територія | 47,896 км²[1] |
| Площа | 4,812 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20380 |
| Телефонний код | +380 4744 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°34′30″ пн. ш. 30°19′28″ сх. д. / 48.57500° пн. ш. 30.32444° сх. д.Координати: 48°34′30″ пн. ш. 30°19′28″ сх. д. / 48.57500° пн. ш. 30.32444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
187 м[2] |
| Водойми | Ятрань, Текуча |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 20380, Черкаська обл., Уманський район, с. Текуча |
| Карта | |
  Текуча | |
 Текуча | |
| Мапа | |
| |
Теку́ча — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. Площа територіальних меж сільської ради становить 4789,6 га, села — 481,2 га.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Текуча і впадає у Ятрань.
Історія села[ред. | ред. код]
В книзі 1895 року, автором якої є В.Б.Антонович, яка має назву "Археологічна мапа Київської губернії" зазначено, що в селі є великий курган під назвою Сорока.
В книзі Похилевича 1864 року "Сказання про населені місцевості Київської губернії" вказано, що Текуча село в 5 верстах від Ладижинки, отримало свою назву від ручая, який бере своє начало вище поселення, і впадає в Ятрань, а саме село розташоване по обидва боки цього ручая. Ця річечка названа Текучою із-за швидкої та стрімкої течії з невеликого болотного озерця, яке має назву Вікнина чи вікно (в ориг. "Окнина"), яке на думку простого люду не має дна. Через це вікно вода ніби-то проривається на поверхню землі. Це озерце в минулі часи здавалося настільки небезпечним, що мешканці завалили його (стовбурами дерев) колодами. Але нині те озеро висохло так, що в часи засух вимушені розкопувати і очищати його аби добути воду. За словами мешканців село виникло на початку минулого століття вихідцями з інших сусідніх поселень, яких привабило те місце волею та багатством пасовищ та степу. До 1809 року Текуча з навколишніми селами належала Уманському маєтку Потоцьких. В цьому році (має на увазі 1809 р.) Болеслав Потоцький продав Текучу з деякими іншими селами Людовіку Шолайському, а останній в 1826 році, при видачі своєї дочері Єфросинії за графа Генріха Тишкевича, віддав їй село в придане. В 1848 році викупив Текучу поручик бувших польських військ Владислав Држевецький. Загалом мешканців в селі: православних 1673, римських католиків 11; землі 3676 десятин. Одна з могил в селі називається Сорокою. Має дерев'яну церкву во ім'я Івана Богослова, збудована першочергово в 1762 році. Ця церква згоріла в 1797 році, а на наступний рік збудована нова невелика, яка проіснувала до 1844 року, яку із-за тісноти було розібрано, а на її місці збудована нинішня хрестоподібна дерев'яна. По штатах церква 5 класу; землі має 39 десятин. В ній виділяється чудотворний образ святителя Миколая, якого дивом врятували під час пожежі 1797 року.
Під час Голодомору 1932—1933 років комуністи убили голодом, тільки за офіційними даними, 98 мешканців села[3].
Населення[ред. | ред. код]
Кількість населення за даними перепису 2001 року становила 1040 осіб. Станом на 2009 рік населення становило 930 осіб, у селі було 605 дворів[1].
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 1 039 | 99,90 % |
| Інше | 1 | 0,10 % |
| Разом | 1 040 | 100,00 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
В Текучій народилися:
- Віталій Юрченко — сотник Армії УНР, публіцист;
- Олександр Ілліч Молодцов — доцент кафедри обчислювальної математики КНУ ім. Шевченка, кандидат фізико-математичних наук.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Село Текуча - Міста і села України. Черкащина. 2009.
- ↑ Погода в селі Текуча
- ↑ Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
