Текуча (Уманський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Текуча
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Рада Ладижинська сільська рада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1732
Перша згадка 1732 (292 роки)
Населення 930
Територія 47,896 км²[1]
Площа 4,812 км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 20380
Телефонний код +380 4744
Географічні дані
Географічні координати 48°34′30″ пн. ш. 30°19′28″ сх. д. / 48.57500° пн. ш. 30.32444° сх. д. / 48.57500; 30.32444Координати: 48°34′30″ пн. ш. 30°19′28″ сх. д. / 48.57500° пн. ш. 30.32444° сх. д. / 48.57500; 30.32444
Середня висота
над рівнем моря
187 м[2]
Водойми Ятрань, Текуча
Місцева влада
Адреса ради 20380, Черкаська обл., Уманський район, с. Текуча
Карта
Текуча. Карта розташування: Україна
Текуча
Текуча
Текуча. Карта розташування: Черкаська область
Текуча
Текуча
Мапа
Мапа

Теку́ча — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. Площа територіальних меж сільської ради становить 4789,6 га, села — 481,2 га.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Текуча і впадає у Ятрань.

Історія села[ред. | ред. код]

В книзі 1895 року, автором якої є В.Б.Антонович, яка має назву "Археологічна мапа Київської губернії" зазначено, що в селі є великий курган під назвою Сорока.

В книзі Похилевича 1864 року "Сказання про населені місцевості Київської губернії" вказано, що Текуча село в 5 верстах від Ладижинки, отримало свою назву від ручая, який бере своє начало вище поселення, і впадає в Ятрань, а саме село розташоване по обидва боки цього ручая. Ця річечка названа Текучою із-за швидкої та стрімкої течії з невеликого болотного озерця, яке має назву Вікнина чи вікно (в ориг. "Окнина"), яке на думку простого люду не має дна. Через це вікно вода ніби-то проривається на поверхню землі. Це озерце в минулі часи здавалося настільки небезпечним, що мешканці завалили його (стовбурами дерев) колодами. Але нині те озеро висохло так, що в часи засух вимушені розкопувати і очищати його аби добути воду. За словами мешканців село виникло на початку минулого століття вихідцями з інших сусідніх поселень, яких привабило те місце волею та багатством пасовищ та степу. До 1809 року Текуча з навколишніми селами належала Уманському маєтку Потоцьких. В цьому році (має на увазі 1809 р.) Болеслав Потоцький продав Текучу з деякими іншими селами Людовіку Шолайському, а останній в 1826 році, при видачі своєї дочері Єфросинії за графа Генріха Тишкевича, віддав їй село в придане. В 1848 році викупив Текучу поручик бувших польських військ Владислав Држевецький. Загалом мешканців в селі: православних 1673, римських католиків 11; землі 3676 десятин. Одна з могил в селі називається Сорокою. Має дерев'яну церкву во ім'я Івана Богослова, збудована першочергово в 1762 році. Ця церква згоріла в 1797 році, а на наступний рік збудована нова невелика, яка проіснувала до 1844 року, яку із-за тісноти було розібрано, а на її місці збудована нинішня хрестоподібна дерев'яна. По штатах церква 5 класу; землі має 39 десятин. В ній виділяється чудотворний образ святителя Миколая, якого дивом врятували під час пожежі 1797 року.

Під час Голодомору 1932—1933 років комуністи убили голодом, тільки за офіційними даними, 98 мешканців села[3].

Населення[ред. | ред. код]

Кількість населення за даними перепису 2001 року становила 1040 осіб. Станом на 2009 рік населення становило 930 осіб, у селі було 605 дворів[1].

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 1 039 99,90 %
Інше 1 0,10 %
Разом 1 040 100,00 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

В Текучій народилися:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Село Текуча - Міста і села України. Черкащина. 2009.
  2. Погода в селі Текуча
  3. Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2013.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]