Троценко Стефанія Яківна
Троценко Стефанія Яківна | |
---|---|
Ім'я при народженні | рос. Стефания Яковлевна Троценко |
Народилася |
1905 село Вишняки, тепер Хорольського району Полтавської області |
Померла | невідомо |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Національність | українка |
Діяльність | державна діячка |
Alma mater | Кубанський державний медичний університет |
Науковий ступінь | кандидат медичних наук |
Учасник | Друга світова війна і Оборона Севастополя |
Військове звання | капітан |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Стефанія Яківна Троценко (1905, село Вишняки, тепер Хорольського району Полтавської області — ?) — українська радянська діячка, заступник директора з наукової частини Науково-дослідного інституту фізичних методів лікування імені Сєченова, кандидат медичних наук. Кандидат у члени ЦК КПУ в березні 1954 — січні 1956 р. Депутат Верховної Ради РРФСР 3-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання.
Народилася у родині селянина. У 1915 році разом із родиною переїхала у місто Севастополь.
У 1928 році закінчила Кубанський медичний інститут.
До німецько-радянської війни 1941 року працювала головним лікарем терапевтичної клініки імені Щербакова при Науково-дослідному інституті фізичних методів лікування імені Сєченова у Севастополі.
У 1941—1942 р. — головний лікар та секретар партійної організації 2-ї Севастопольської міської поліклініки, одночасно виконувала обов'язки начальника медико-санітарної служби місцевої ППО Північного району міста Севастополя. У 1942 році евакуйована із Севастополя у Казахську РСР.
З червня 1943 року — в Червоній армії. Працювала лікарем терапевтичного госпіталю Воронезького фронту, лікарем хірургічного госпіталю 1-го Українського фронту. У 1946 році демобілізувалася із армії.
У 1947—1984 роках — лікар, науковий співробітник, заступник директора з наукової частини Державного центрального науково-дослідного інституту фізичних методів лікування імені Сєченова у місті Ялті (потім — у Севастополі), лікар Севастопольської поліклініки. З 1948 року вибиралася секретарем партійної організації науково-дослідного інституту фізичних методів лікування імені Сєченова.
З 1984 року — на пенсії.
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден Червоної Зірки (20.02.1943)
- орден Вітчизняної війни 2-го ст. (6.04.1985)
- ордени
- медалі
- [1]
- газета «Кримська правда» (Сімферополь) — 1955 рік — лютий.
- Народились 1905
- Кандидати медичних наук
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Уродженці Вишняків (Хорольський район)
- Депутати Верховної Ради РРФСР
- Депутати Верховної Ради УРСР 4-го скликання
- Члени КПРС
- Кандидати медичних наук СРСР