Ущелина Трінка
 | |
| 48°11′43″ пн. ш. 27°06′09″ сх. д. / 48.19535200002777486° пн. ш. 27.102604000027778142° сх. д.Координати: 48°11′43″ пн. ш. 27°06′09″ сх. д. / 48.19535200002777486° пн. ш. 27.102604000027778142° сх. д. | |
| Країна |
 Молдова |
|---|---|
| Розташування | Єдинецький район |
| Площа | 70 га |
| Статус: | геологічна та палеонтологічна пам'ятка природи в Молдовіd[1] |
  Ущелина Трінка (Молдова) | |
 | |
 Ущелина Трінка у Вікісховищі | |
Ущелина Трінка (молд./рум. Defileul Trinca) — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в Єдинецькому районі Молдови. Розташована на південний захід від села Трінка, в долині річки Драбища.[2] Має площу 70 га відповідно до Закону про заповідні території[3] або 58.3 га згідно з останніми вимірюваннями.[2] Об'єкт перебуває у віданні мерії комуни Трінка.[3]
Опис[ред. | ред. код]
Ця ущелина утворилася внаслідок дії річки Драбища на баденсько-волинський вапняковий риф. У результаті виходить долина довжиною бл. 500 м, ширина 250 м і глибиною бл. 40 м, обрамлена скелястими стінами, місцями стрімкими. Разом з ущелинами Бурланешть і Фетешть утворює природний комплекс Трінка-Фетешть-Бурланешть у басейні річки Драбища.[4]
На схилах ущелини розташовано кілька печер, три з яких могли бути місцями давніх мисливців. Через специфічну діяльність мешканців печери рясніють скелетними останками впольованих тварин: в одній з печер виявлено понад 440 скелетних останків 15 особин ведмедя, в іншій піднято на поверхню близько 383 останки з 15 види ссавців.[5]
Статус захисту[ред. | ред. код]
Постановою Ради Міністрів Молдовської РСР від 08.01.1975 № 5 об'єкт взято під охорону держави. , а статус охорони підтверджено Законом від 25 лютого 1998 року № 1538 про фонд природних територій, що охороняються державою. Землевласником пам’ятки природи є мерія комуни Бурланешть.[2]
Об’єкт має мальовниче, пізнавальне, просвітницьке та екотуристичне значення та становить інтерес для дослідників геологічної історії, фауни, палеогеографії та людського суспільства даної території.[2]
Станом на 2016 рік природна територія не має інформаційного щита та маркерів, що розмежовують заповідну територію. Для покращення збереження рекомендовано заборонити видобуток вапняку в заповідній зоні та ліквідувати ями для спалювання вапняку.[2]
Галерея зображень[ред. | ред. код]
-
-
Вид на Тринку -
-
Річка Драбища в ущелині -
-
-
-
-
-
-
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Stiința. с. 13. ISBN 978-9975-85-058-2.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
- ↑ а б в г д Postolache та ін., 2016, с. 14.
- ↑ а б Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Парламент Молдови. Monitorul Oficial. Процитовано 7 серпня 2017.
- ↑ Postolache та ін., 2016, с. 21.
- ↑ Давид А.И., Остатки млекопитающих из гротов и с. Тринка//Анисюткин Н.К., Борзияк И.А., Кетрару Н.А., Первобытный человек в гротах Тринка I–III, Кишинёв: Изд-во «Штиинца», 1986, с. 113-123.