Фемістокліс Сифуліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фемістокліс Сифуліс
грец. Θεμιστοκλής Σοφούλης
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Греції
24 липня — 7 жовтня 1924 року
Попередник: Александрос Папанастасіу
Наступник: Андреас Міхалакопулос
22 листопада 1945 — 4 квітня 1946 року
Попередник: Панайотіс Канелопулос
Наступник: Панайотіс Пуліцас
7 вересня 1947 — 24 червня 1949 року
Попередник: Константінос Цалдаріс
Наступник: Александрос Діомідіс
 
Народження: 1860[1][2][…]
Ваті, Samos Municipalityd, Північні Егейські острови, Греція
Смерть: 24 червня 1949(1949-06-24)[3]
Афіни, Греція
Країна: Греція
Релігія: Елладська православна церква
Освіта: Афінський національний університет імені Каподистрії
Партія: Ліберальна партія і Націонал-ліберальна партія (Німеччина)
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Фемостокліс Сифуліс (грец. Θεμιστοκλής Σοφούλης; 1860 — 24 червня 1949) — грецький політик, прем'єр-міністр країни.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 1860 року в місті Ваті, на острові Самос. Вивчав філософію в Афінському університеті, а потім — археологію в Німеччині.

Вступ до політики[ред. | ред. код]

1900 року був обраний до острівного парламенту. За два роки став головою парламенту, а фактично — прем'єр-міністром острова. Послідовно виступав за вихід з-під влади Османської імперії.

1908 року Сифуліс був змушений переїхати до Греції. Після початку Першої Балканської війни Сифуліс висадився на рідному острові з групою засланих Самоситів та швидко узяв Самос під свій контроль: османський гарнізон відійшов до Анатолії. 24 листопада 1912 року острівний парламент офіційно проголосив союз із Грецією.

Велика політика[ред. | ред. код]

Офіційно об'єднання відбулось 2 березня 1913 року. Сифуліс залишався на посту голови тимчасового уряду Самоса до квітня 1914, після чого отримав посаду генерал-губернатора Македонії. Він залишався у Фессалоніках до лютого 1915, до відставки Венізелоса з посту прем'єр-міністра.

1915 року був вперше обраний до грецького Парламенту. Також обіймав пост міністра внутрішніх справ у кабінеті Венізелоса у Фессалоніках за часів «національного розколу». Після вигнання з країни короля Костянтина I Венізелос разом зі своїм урядом повернувся до Афін, де Сифуліс отримав пост голови Парламенту. Цю посаду він обіймав до 1920 року.

Лідер Ліберальної партії[ред. | ред. код]

Після відбуття Венізелоса з країни Сифуліс став новим лідером Ліберальної партії. Вперше очолив уряд 25 липня 1924.

1926, після усунення від влади Теодороса Пангалоса, знову став спікером, цю посаду обіймав до 1928 року, коли Венізелос здобув перемогу на виборах. Після цього він займав пост військового міністра до 1930 року, тоді був переобраний на пост спікера. Всі ці роки він був лідером Ліберальної партії. Був спікером до виборів 1933 року, коли ліберали зазнали поразки від Народної партії та було сформовано новий уряд на чолі з Панаїсом Цалдарісом.

Під час драматичних подій, що призвели до відставки Цалдаріса та відновлення монархії, Сифуліс витримував помірковану позицію. 16 березня 1936 року був переобраний спікером. Того ж року підписав сумнозвісний пакт із Комуністичною партією.

За часів диктатури Метаксаса Сифуліс тримався осторонь від політики. Під час фашистської окупації залишався досить пасивним, хоч і підтримував контакти з союзниками на Близькому Сході. 19 травня 1944 року був заарештований німецькою адміністрацією й потрапив до концентраційного табору Гайдарі, де пробув до визволення країни у жовтні того ж року.

Обіймав пост глави грецького уряду з моменту визволення до квітня 1946 року, проте наступні вибори програв. Втретє став прем'єр-міністром 1947 та займав цей пост до самої своєї смерті 1949 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ISNI — 2012.
  2. Архів преси XX століття — 1908.
  3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.