Фундаментальна праця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фундаментальна праця — назва праці, щодо значущості якої в рамках певної предметної галузі панує широкий фаховий консенсус. Такі праці відображають науковий консенсус або особливо впливовий образ мислення та вважаються незамінним вихідним пунктом у розгляді певної теми.

Призначення

[ред. | ред. код]

Загальновизнаний вміст фундаментальних праць забезпечує послідовність і зв'язність фахової галузі. Фундаментальні праці здійснюють предметне стиснення фахових знань[1] й уможливлюють простішу зрозумілість фаху.[2] Таким чином, вони здійснюють важливу функцію щодо стандартизації знань, оскільки вони створюють зв'язок з інституціями, які переводять стандартизовані знання у відповідні зв'язки в реальному світі.[1] Крім цього, фундаментальні праці відіграють центральну роль у створенні наукових праць. Вони слугують для висвітлення засад опрацьовуваної галузі, на основі яких можна конкретизувати проблему із додатковим використанням, наприклад, поглибленої літератури, актуальних даних з Інтернету, або власноруч проведеного емпіричного аналізу. Це лишається чинним і тоді, коли розглядається відхід від загальновизнаної думки. Тому для кожної наукової праці головною вимогою вважається якомога більше відштовхуватися від фундаментальних праць. У цьому контексті є вирішальною якість покладеної в основу літератури.

Іменування

[ред. | ред. код]

Фундаментальні праці часто відомі у своїх фахових галузях за іменами своїх авторів. Часто найменування фундаментальної праці за прізвищем свого творця чи редактора через свою відомість (а також для вшанування початкового автора) залишається незмінним і в разі, якщо праця була ґрунтовно перероблена (можливо навіть декілька разів), так що від початкового вмісту лишилося досить мало та майже нема стосунку до оригінального автора.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Klaus-Michael Bogdal: Wissenskanon und Kanonwissen. Literaturwissenschaftliche Standardwerke in Zeiten disziplinären Umbruchs (MS Word; 162 kB). Text + Kritik. Zeitschrift für Literatur, 2002 (нім.)
  2. Alois Hahn: Kanonisierungsstile In: A. Assmann, J. Assmann (Hg.): Kanon und Zensur. S. 32. Zitiert nach Klaus-Michael Bogdal: Wissenskanon und Kanonwissen. Literaturwissenschaftliche Standardwerke in Zeiten disziplinären Umbruchs (MS Word; 162 kB). Text + Kritik. Zeitschrift für Literatur, 2002, S. 37. (нім.)