Херсонська тимчасово-каторжна тюрма
Херсонська тимчасово-каторжна тюрма | |
---|---|
Арсенал(територія колишньої фортеці) | |
46°38′20″ пн. ш. 32°37′28″ сх. д. / 46.63889° пн. ш. 32.62444° сх. д.Координати: 46°38′20″ пн. ш. 32°37′28″ сх. д. / 46.63889° пн. ш. 32.62444° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Херсон |
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини України і пам'ятка архітектури національного значення України |
Інженер | Залеський |
Адреса | вул. Перекопська, 10 |
Херсонська тимчасово-каторжна тюрма у Вікісховищі |
Херсонська тимчасово-каторжна тюрма — виправний заклад з 1906 року, що знаходиться у місті Херсон.
Історія[ред. | ред. код]
На початку XX сторіччя, при чисельності населення Херсона в 67673 душі (на 1 січня 1910, в місті розміщувалося сім виправних закладів. У 1884 році з'явилося арештантське виправне відділення № 2. Під нього було пристосовано будівлю арсеналу скасованої Херсонської фортеці (сьогодні — вулиця Перекопська, 10). Інженер Залеський за участю архітекторів Штемпеля і Корфа переобладнав військовий склад під в'язницю. Незабаром статус виправного відділення змінився.
З 1906 року арештантів каторжного розряду в Росії перестали засилати на Сахалін. Це призвело до перетворення виправного відділення в Херсонську тимчасову каторжну в'язницю. В січні 1908 року у в'язниці перебував пролетарський поет О. М. Гмирьов, котрий, працюючи слюсарем у Миколаєві, брав участь у революційних діях.
На підставі вироків арештанти ділилися на 3 категорії:
- 1-а на термін понад 20 років і без терміну;
- 2-а на строк від 8 до 12 років;
- 3-тя на строк від 4 до 8 років.
Циркуляри Головного тюремного управління рекомендували розвиток арештантських робіт в місцях ув'язнення, а роботи оплачувалися за спеціальними тарифами.
Виробництва та майстерні[ред. | ред. код]
У Херсонській каторжній в'язниці були наступні виробництва та майстерні:
- Ткацька майстерня: виробляла різні полотна, загальна продуктивність 350 тис. аршин на рік;
- Столярна майстерня: виготовляла рідкісні столярні роботи примітивним засобом;
- Палітурна майстерня;
- Картонажна фабрика: мала 9 закордонних машин, виробляла різні коробки до 8 тис. на день;
- Кошикова майстерня;
- Ковальська майстерня: мала 8 горнів і виробляла суднові цвяхи по 1 рублю за пуд, денний заробіток коваля, при виготовленні 30 фунтів цвяхів становив 75 коп.;
- Бондарна і слюсарна майстерні: працювали для потреб в'язниці;
- Військово-обмундировочна: майстерня мала 66 Зингеровських машин; у день випускала до 500 предметів обмундирування, арештанти заробляли до 50 коп. в день;
- Військово-шевська фабрика: на фабриці було 23 типи закордонних машин з електромоторами, заробіток арештантів становив від 60 коп. до 1 руб. в день;
- Оранжерея: де вирощувалося до 5 тис. хризантем і при ній гончарна майстерня.
У східній частина в’язниці знаходились: кухня, продуктова комора і пекарня. Раціон харчування арештантів: кілограм житнього хліба на день, на сніданок — чай, на обід — м’ясний суп або борщ і каша, на вечерю також каша. Середа та п’ятниця — пісна їжа. В неділю вечері не було. Вартість харчування арештанта складала 9 копійок на день. За окрему платню можна було купити харчі в продуктовій лавці в'язниці.
При Херсонському Виправному арештанському Відділенні та Херсонській каторжній в'язниці знаходилися: церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці, Римсько-католицька каплиця, синагога, лікарня та бібліотека. У в'язниці було парове опалення та телефонний зв'язок.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
З 1923 року у будівлі колишнього арсеналу знаходився Херсонський будинок примусових громадських робіт.
З 1964 року у ньому розміщений слідчий ізолятор № 28 Управління держдепартаменту України з питань виконання покарань у Херсонській області[1].
З 1959 року східний корпус колишнього арсеналу займає телецентр.
Джерела[ред. | ред. код]
- Пиворович В. Б., Дяченко С. А. Улицами старого Херсона. — Херсон: Изумруд, 2002.
- Скороходов А. Херсон: вчера и сегодня. Сборник очерков. — Херсон: Надднипряночка, 2008.