Ходжа Насреддін
Ходжа Насреддін | |
---|---|
Світова спадщина | |
Ходжа Насреддін | |
Країна | Казахстан |
Тип | людина |
| |
Ходжа Насреддін у Вікісховищі |
Ходжа́ Насредді́н (досл. з араб. خوجة نصر الدين — Мандрівний Захисник Віри) — персонаж фольклору низки народів Середземномор'я, Близького Сходу і Великого Степу, жартівник і дотепник (трикстер), герой тисяч анекдотів, жартів і дотепів.
У арабів його називають Джуха, у казахів — Кожа Насир, у італійців — Джуфа. В українському фольклорі йому певною мірою за роллю відповідають Дурний Іван, Мудрий Гуцул тощо.
Вважається, що прототипом Ходжі Насреддіна послужила реальна людина, що жила у XIII столітті у Малій Азії (Османська імперія). Щоправда на батьківщину легендарного Ходжі претендують ще з два десятка міст і місцевостей. Найвірогідніша малоазійська «батьківщина» як доказ наводить могилу і Мавзолей Ходжі Насреддіна у османському місті Акшехір (Akşehir).
Образ Ходжі Насреддіна поширений на величезному просторі Євразії — Близький Схід, Північний Кавказ і Закавказзя, Середня Азія, північно-західний Китай. Вже за Середньовіччя образ Насреддіна проник у Європу, вплинувши на розвиток світської літератури. А у деяких європейських народів (албанці, греки, сицилійці), а також і слов'янських (болгари, македонці, хорвати) Ходжа Насреддін є персонажем національних усних традицій (у зв'язку з тривалими зв'язками і впливом на ці народи османів за часів Османської імперії).
Ходжа належить до архаїчного типу персонажів під назвою «трикстер» — ошуканець, хитрун.
Ходжа Насреддін — герой коротеньких гумористичних мініатюр (зовсім рідко великих побутових казок), що об'єднуються у своєрідні цикли, на різні теми, проте переважно на злобу дня (соціальна сатира) — про бідних і багатих, про чиновників і духовенство та викривальних, що висміюють вади людського характеру і розуму — про жадібних і щедрих, неправдивих і чесних, дурних і мудрих. Часто в образі Насреддіна переплітаються риси хитруна і дурника, мудреця і жартівника. Перші анекдоти про Ходжу Насреддіна було записано у Османській імперії в XVI столітті.
Класичний образ Ходжі Насреддіна — османський. У різних народів Ходжа Насреддін має різні транслітерації імені та відтінки образу. У персів та азербайджанців Ходжа має титул молли — Молла Насреддін. У кавказців ім'я жартівника — Наср Ходжа (карачаївці), Наср-Еддін (чеченці), Хоже (кабардинці), Несарт тощо. У середньоазійських народів Насреддін часто є мандрівником зі своїм вірним супутником віслюком, а його імена такі — Ходжа Насир (казахи), Апенді (киргизи), Афанді (узбеки, уйгури), Епенді (туркмени), Ефенді (таджики). У болгар — Настрадін Ходжа, у сицилійців (і загалом італійців) — Дж'юфа́.
У фольклорі низки народів Насреддін діє поруч або паралельно з іншими (національними) персонажами жартівників, наприклад у кримських татар фольклорними дотепниками є Насреддін та Ахмет Ахай.
Подеколи образ Ходжі —- другорядний і поступається, програючи у витівках та дотепах національному персонажу, як наприклад у болгар Настраддін часто буває ошуканий «своїм», болгарським кмітливцем Хитрим Петаром.
Образ Ходжі Насреддіна є набутком світової культури, пригоди і витівки героя не раз давали натхнення і ставали сюжетами художніх творів літератури, кіно та мистецтва митців різних часових епох та народів.
Визнаючи загальну популярність образу Ходжі Насреддіна, ЮНЕСКО проголосило 1996—1997 рік Міжнародним роком Насреддіна.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ходжа Насреддін |
- Ходжа Насреддін і його жарти // Записки Історико-філологічного відділу УАН., К., 1926, кн. VII—VIII, стор. 170—180
- Кримський А. «Ходжа Насреддін» (нарис) у кн. «Історія Туреччини та її письменства». Т. 2-1, вип. 2., К., 1926, С. 92-106
- Повість про Ходжу Насреддіна (пер. І. Базилянської). Харків: «ВД Школа», 2006, 508 с.
- Анекдоти про Муллу Насреддіна. (пер. і упорядкування Романа Гамади)., Тернопіль: «Богдан», 2008, 287 стор.
- Гамада Роман Насреддін відомий та невідомий // «Всесвіт» № 7-8 за 2006 рік, стор. 162—165
- Два туркменські народні жарти про Епенді на сайті казок народів світу (укр.)
- Анекдоти про Насреддіна (рос.)
- Історії насреддінівського циклу на Притчи.ру (рос.)
- Двадцать четыре Насреддина, М.: «Наука. ГРВЛ», 1986
- Анекдоты Ходжи Насреддина, М.: «Фаир»,1997
- Джуха і бедуїн
- Пригоди Джуфи
- http://www.vostochnye-skazki.ru/sud/dzhuha_i_beduin.htm
- https://web.archive.org/web/20160305005023/http://www.nameka.net/ital/ital36-1.php
- «Золотой осел Насреддина», пьеса и спектакли
|